|
ІхтіандрІхтіандр (грец. ἰχθυ, ikhthy + ἀνδρο, andro — «риболюдина») — вигаданий персонаж науково-фантастичного роману А. Бєляєва «Людина-амфібія», а також знятих за цим романом фільмів. Людина, що володіє здатністю вільно перебувати та переміщатися під водою. ПоходженняЗгідно з книгою, Іхтіандр — в минулому індіанський хлопчик із племені араукана[1], якому для порятунку життя аргентинський хірург Сальватор пересаджує зябра молодої акули. За легендою проживає в водоймі. ЗовнішністьЗгідно з книгою він стрункий, гарний юнак[2], з правильним овалом обличчя, прямим носом, тонкими губами і великими очима.[1] Має родиму пляму на плечі[3] або шиї[4]. Має зябра — круглі отвори по десять сантиметрів в діаметрі, розташовані під лопатками і закриті п'ятьма тонкими смужками.[5] Здібності та знанняМає як зябра, так і легені, може дихати під водою.[6] Чує і вловлює коливання у воді, завдяки чому може уникнути небезпеки, наприклад, нападу акули.[1] Через умови свого існування, а також виховання з боку доктора Сальватора, має обмежені знання.[7][3] Досить добре знає географію, відомі океани, моря, найголовніші річки, має деякі знання з астрономії, навігації, фізики, ботаніки, зоології; дещо про раси, історію народів.[1] Разом з тим, про політику та економіку знає не більше п'ятирічної дитини.[1] Також не орієнтується в датах (рік, місяць чи день тижня),[7] через що його визнали недієздатним.[7] Знає іспанську та англійську мови.[1] Вміє робити штучне дихання.[8] Приручив дельфіна.[6] ХарактеристикаЗа характером Іхтіандр сором'язливий.[9] Не дурний, дотепний.[3] Попри схожість з великою дитиною,[7] йому властиве загострене почуття справедливості.[10] Атеїст.[10] Спорядження Оскільки Іхтіандр подовгу перебуває в океані, доктор Сальватор створив для нього спеціальне спорядження: лускатий костюм із гнучкої та міцної речовини, який не затримує дихання зябер і надійно захищає від зубів акули або гострого ножа.[5] Окуляри з особливим склом з важкого флінтгласу, показник заломлення яких дорівнює майже двом,[5] що дозволяло Іхтіандру краще бачити під водою.[1] Рукавички із зеленої гуми з подовженими суглобовими тростинками, вробленими в гуму, і забезпечені перетинками. Для ніг ці пальці було подовжено ще більше, що дозволяло швидко плавати[1] по-жабенячому.[11] Іхтіандр був озброєний ножем.[12] ПродовженняЗа свідченням друзів і знайомих Бєляєва, він не любив писати продовження своїх творів: «…коли роман написано, герої його мене більше цікавлять…». Однак Іхтіандр був його улюбленим героєм. Бєляєв розповідав продовження історії про Іхтіандра своїм друзям і знайомим, проте продовження роману так і не вийшло. Пізніше письменник Олександр Климай написав два романи — «Іхтіандр» та «Морський диявол», про подальші пригоди Людини-амфібії.[13][14] У фільмах
Вплив
Архетип людини-амфібії в міфологіїОбраз людини-амфібії в різних міфологіях був віддзеркаленням мрії про можливості людини в однаковій мірі вільно перебувати та переміщатися під водою і на суші. Вода завжди була недоступним і таємничим місцем для людини. Почасти у зв'язку з її недоступністю, в пізнішій міфології з водою були пов'язані темні й негативні, тіньові сили, що знайшли відображення в міфах про утоплеників, морських чортів і водяних (приказка: у тихому болоті чорти водяться). Мокре і сире, в китайській міфології, виражалося у вигляді темної та жіночної сили їнь (жіночний і чарівний образ сирени, русалки). Глибина води також викликала підсвідомий страх перед невідомим, яке одночасно вабило і відлякувало своїми захопливими можливостями (наявністю скарбів, скарбів на дні моря, але одночасно наявністю диявольських істот і драконів). Нижче представлені жителі водних просторів, часто подаються у вигляді напівлюдини-напівриби або людини-напівжаби в різних міфологіях світу.
Архетип людини-амфібії в популярній культуріОбраз людини-амфібії або людини-риби популяризувати й знайшов відображення в сучасних явищах культури:
Див. також
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
