Ісраель Фінкельштейн
Ісраель Фінкельштейн (івр. ישראל פינקלשטיין; нар. 29 березня 1949, Тель-Авів, Ізраїль) — директор археологічного інституту Тель-Авівського університету. Читав лекції в Гарвардському університеті в Чикаго та в паризькій Сорбонні, належить до видатних археологів Ізраїля. З 1992 року разом з Давідом Усішкіним керує розкопками стародавнього міста Мегіддо. Життя і наукова працяІсраель Фінкельштейн вивчав археологію в Тель-Авівському університеті з 1970 по 1978 рік. Він був керівником розкопок Ізбет-Царта, поселення ранньої залізної доби поблизу Тель-Афека, яке ототожнюють з біблійним Евен-Езер — твердження, яке залишається суперечливим серед археологів.[6] У 1983 році науковець захистив докторську дисертацію про розкопки Ізбет-Царта («Розкопки Ізбет-Царта та поселення ізраїльтян у країні пагорбів»). Будучи керівником розкопок, він, серед іншого, займався розкопками решток візантійського монастиря на Південному Синаї, біблійного міста Тель-Бней-Брак, розкопаками у Південній Самарії та в Шіло.[7] ![]() У своїх наукових працях і публікаціях Фінкельштейн подає результати археологічних розкопок Палестини в бронзову та залізну доби, на основі яких він робить глибокі висновки про єврейську історію античності. Теорія Фінкельштейна значною мірою суперечить традиційній історіографії, заснованій на Старому Завіті. Книга «Розкопана Біблія: Нове бачення археології Стародавнього Ізраїлю та походження його священних текстів», яка викликала фурор, пропонує нову хронологію залізної доби у Східному Середземномор'ї та характеризується критичним переглядом старих досліджень, в яких Фінкельштейн дотримується позиції, що неупереджена інтерпретація археологічних знахідок спростовує значні частини історичних переказів Старого Завіту. Відповідно до досліджень Фінкельштейна і тез в «Низькій хронології», Давид і Соломон все ще жили в першій залізній добі, у якій домінували сільські поселення; це спростовує основи гіпотези про велике Давидово-Соломонове Ізраїльське царство. Фінкельштейн бачить лише підставу для біблійного опису такої великої імперії в царстві Єровоама II, який, за його словами, тимчасово зробив Північно-Ізраїльське царство основною регіональною політичною силою.[8] Розкопки Ісраель Фінкельштейна у 2019 році належать до десятки відкриттів біблійної археології 2019 року.[9] За твердженням науковця містечко Кір'ят-Єарім відповідає Емаусу. Перший часто згадується у Старому Заповіті, де утримувався Ковчег Заповіту (1 Сам 7:11–2). Емаус згадується в Євангелії від Луки (Лк 24:13–34), куди Ісус прямував з двома учнями. Місто знаходилося за 60 римських стадій від Єрусалиму, що відповідає відстані в 11 кілометрів. Фінкельштейн запропонував позначити місто Кір'ят-Єарім як нове місцезнаходження Емаусу, підкріплюючи цю версію укріпленнями елліністичного періоду, які були розкопані в Кір'ят-Єарімі. Окрім того, Кір'ят-Єарім знаходиться на відстані 11 кілометрів від Єрусалиму. Публікації (вибірково)
Нагороди та відзнаки
Примітки
Література
Вебпосилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia