Інститут загальної історії РАН

Інститут загальної історії РАН
ИВИ РАН
?координати: ↑102269 ·R (Москва)
Типінститут Російської академії наукd
Країна Росія
Засновано1968
ПриналежністьDivision of Historical and Philological Sciencesd і Міністерство науки та вищої освіти РФd[1]
Штаб-квартираЛенінський проспект
Сайтigh.ru
Мапа

Інститут загальної історії РАН — установа Російської академії наук, основною метою якого є реалізація дослідницьких проєктів в області історії.

Основні напрями наукових досліджень: історія зарубіжних країн з стародавнього світу до сучасності, історія міжнародних відносин, філософія і теорія історії, методологія історії, проблеми джерелознавства тощо. З початку 1990-х років інститут активно розвиває наукові напрямки в області історії Росії та країн СНД. З 1995 року в рамках політики щодо інтеграції науки і освіти на базі інституту функціонує історичний факультет Державного академічного університету гуманітарних наук.

Історія

Інститут загальної історії заснований в 1968 році в результаті поділу Інституту історії АН СРСР (утвореного в 1936 році) на Інститут історії СРСР і власне Інститут загальної історії АН СРСР.

Директора

Роки Директор
1968-1979 академік Е. М. Жуков
1980-1987 член-корр. АН СРСР З. В. Удальцова
1988-2015 академік О. О. Чубар'ян
з 2016 д.і.н. М. А. Липкин

Співробітники інституту

У інституті працюють понад 250 наукових співробітників, у тому числі близько 180 штатних співробітників, понад 50 сумісників, «контрактників» та інших категорій.

  • Чубар'ян, Олександр Оганович, д.і.н., академік, науковий керівник.
  • Кирилова, Катерина Миколаївна, д.і.н., заступник директора.
  • Коновалова, Ірина Геннадіївна, д.і.н., заступник директора.
  • Мирзеханов, Велихан Салманханович, д.і.н., заступник директора.
  • Давідсон, Аполлон Борисович, д.і.н., академік.
  • Урилов, Ільягу Ханукаєвич, д.і.н., академік.
  • Бухарін, Михайло Дмитрович, д.і.н., член-кореспондент РАН.
  • Іванчик, Аскольд Ігорович, д.і.н., член-кореспондент РАН.
  • Каштанів, Сергій Михайлович, д.і.н., член-кореспондент РАН.
  • Рєпіна, Лоріна Петрівна, д.і.н., член-кореспондент РАН.
  • Уваров, Павло Юрійович, д.і.н., член-кореспондент РАН.
  • Черкасов, Петро Петрович, д.і.н., член-кореспондент РАН.

Напрямки досліджень

  1. Теорія і методологія історії: сучасні моделі історичного процесу
    1. Цивілізаційний вимір історії Євразійського континенту
    2. Гендерні дослідження і проблема історичного синтезу
  2. Порівняльно-історичні дослідження: сучасні підходи
    1. Історична повсякденність: Захід — Росія — Схід
    2. Проблеми компаративістики
  3. Нові підходи до вивчення соціальної історії
    1. Колективна пам'ять та історична свідомість переломних епох
    2. Соціальна історія: методи, тенденції, джерела
    3. Історія і соціальні науки: проблеми міждисциплінарного діалогу
  4. Людина в історії: проблеми історичної та культурної антропології
  5. Інформаційні процеси та інформатика в історичних дослідженнях
    1. Гуманітарний аспект інформаційних процесів в історичному минулому
    2. Інформатика в історичних дослідженнях
  6. Джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни
    1. Структура історичної інформації в античних і середньовічних джерелах
    2. Дипломатика, актова археографія, палеографія та кодикологя, геральдика та емблематика
  7. Історико-культурна спадщина стародавніх цивілізацій Заходу і Сходу
    1. Історико-культурні спадщина стародавніх цивілізацій Заходу і Сходу
    2. Антична цивілізація: людина, суспільство, держава
    3. Держава, право і влада. Історія основних інститутів римського права (їхнє виникнення, розвиток і рецепція) та їх роль в розвитку сучасного європейського права
  8. Середньовіччя: суспільство, політика, культура
    1. Середньовічний соціум та його динаміка
    2. Візантійська цивілізація між Сходом і Заходом
  9. Європейське Просвітництво XVIII ст.
  10. Європа XIX століття: політика, дипломатія і культура
  11. Формування та еволюція громадянського суспільства в Європі
    1. Європейський парламентаризм як інститут громадянського суспільства
    2. Соціально-політичні інститути громадянського суспільства в Європі XX століття
  12. Історія XX століття: політичні, соціальні та міжнародні проблеми
    1. Міжнародні відносини у XX столітті
    2. Суспільство і війни в XX столітті
    3. Холодна війна: сучасні теоретичні підходи та конкретно-історичний аналіз
  13. Світова історія і Росія
    1. Східна Європа і Росія в етнокультурному просторі середньовіччя
    2. Середньовічний Захід і Росія
    3. Російсько-західноєвропейські культурні зв'язки в епоху Просвітництва (XVIII ст.)
    4. Росія і Європа в XIX столітті
  14. Історія релігії та церкви
    1. Генезис та розвиток християнської культури: Східна Європа, Росія і Захід
    2. Російська православна церква в загальноєвропейської історичної перспективі. IX—XV ст.
    3. Західні церкви, європейське суспільство і Росія в новий і новітній час
  15. Проблеми історії економіки і бізнесу
    1. Кліометрия: історична метрологія та кількісні методи економічної теорії
  16. Взаємодія культур і соціумів у світовому історичному процесі
  17. Регіони світу: проблеми діалогу культур і цивілізацій
    1. Формування і еволюція європейських регіонів:
      1. Західна Європа: політика, економіка і культура
      2. Північна Європа і Балтія: міжнародні відносини, соціально-політична історія, взаємодія культур, відносини з Росією в XIX—XX столітті
      3. Середземномор'я і Балкани
    2. Північна Америка у світовому історичному процесі
    3. Історико-культурний синтез та проблеми формування латиноамериканської цивілізації
    4. Роль Африки в імперському і постімперському світі XIX—XX століть
  18. Проблеми інтеграції науки та освіти
    1. Електронні ресурси російських університетів та науково-дослідних центрів у вивченні і викладанні історії

У загальній складності з грифом інституту щорічно видається понад 100 монографій, збірників наукових статей, збірників історичних документів, навчальних посібників. Деякі роботи публікуються в друкарні Інституту, інші — у видавництвах Москви: «Наука», «Олма Медіа Груп», «Просвєщєніє», «Дроіа» та ін.

Посилання