Перший політ виконаний 27 вересня1961 р. Серійне виробництво машини здійснювалося на машинобудівному заводі № 30 «Знамя Труда» (розташованому поблизу Центрального аеродрому на Ходинському полі в Москві) з 1967 до середини 1970-х років. Всього побудовано 65 машин.
Іл-38 — чотирьохдвигуневий суцільнометалевий моноплан з низькорозташованим трапецієвидним прямим крилом, традиційним однокільовим оперенням і тристійковим шасі. В порівнянні з Іл-18, на Іл-38 в середній частині фюзеляжу обладнано два вантажних відсіки для засобів пошуку та ураження підводних човнів. Крило зміщене вперед на три метри, під кабіною знаходиться обтічник антени РЛС пошуково-прицільного комплексу «Беркут-38». У кормі машини, за хвостовим оперенням розташований обтічник давача магнітометра.
Силова установка — чотири ТГД АИ-20М серії 6И з повітряними гвинтами АВ-64 серії 04А. У хвостовій частині фюзеляжу встановлена турбогенераторна установка (ЗСУ) ТГ-16. Паливна система загальною ємністю 35153 літри авіагасу ТС-1.
Вперше в практиці радянського літакобудування на Іл-38 була застосована бортова цифрова обчислювальна машина «Полум'я-264», у складі пошуково-прицільного комплексу «Беркут-38», розробленого НДІ-131.
Екіпаж
Екіпаж Іл-38 складається з семи осіб: два пілоти (командир корабля, помічник командира корабля), штурман-навігатор, штурман-оператор РЛС, оператор приймального індикаторного пристрою, бортінженер, бортрадист.
Обладнання
Пілотажно-навігаційна система: «Путь-4Б-2К»;
Автопілот: АП-6Е
Навігаційний прилад: АНП-3В
Курсова система: ТКС-П
Радіокомпас: АРК-Б
Пошуково-прицільна система: «Беркут-38»;
Магнітометр: АПМ-60 або АПМ-73.
Частина літаків (близько 12) пройшла модернізацію для використання сучасніших радіогідробуїв РГБ-16. Для цієї мети на літак встановили апаратуру «Ізумруд», у складі якої 68-канальний приймальний пристрій «Волхов», апаратура обробки й відображення інформації, блоки сполучення з ППЗ «Беркут».
Озброєння
Засоби пошуку підводних човнів — спрямовані радіогідролокаціонні буї РГБ-1, пасивні спрямовані РГБ-2, автономні гідроакустичні пасивно-активні станції РГБ-3, РГБ-16 (144 РГБ-1, 10 РГБ-2, 3 РГБ-3).
Засоби ураження підводних човнів — дві протичовнові торпеди АТ-1 або АТ-2 або АПР-1 або АПР-2.
Протичовнові бомби, морські міни, рятувальні контейнери КАС, морські маркери (орієнтирні морські авіабомби ОМАБ-12Д) тощо.
Іл-38SD — модернізований патрульний та протичовновий літак оснащений новим прицільно-навігаційним комплексом «Морський дракон» виробництва НВО «Ленінець». У рамках робіт з модернізації літаків передбачалося продовження їх технічного ресурсу на 10-15 років. Додаткові вузли підвіски розміщені під центропланом літака (2 вузли)
Іл-38Н («Новела») — варіант модернізації Іл-38 для авіації ВМФ Росії до рівня Іл-38SD (5 березня 2012 один літак поставлений авіабазі Північного флоту[2]).
Оператори
В СРСР першим отримав літаки Іл-38 24 окремий протичовновий авіаційний полк Далекої дії ВПС Північного Флоту (аеродром Сєвєроморськ-1) в 1968 році. В 1969 році — 77 окремий протичовновий авіаційний полк Далекої дії ВПС Тихоокеанського Флоту (аеродром Ніколаєвка) і в 1974 році — 145-та окрема протичовнова авіаційна ескадрилья ВПС Балтійського Флоту (аеродром Скулте).
У 2001 році підписано контракт вартістю $150 млн на модернізацію п'яти індійських Іл-38 до модифікації Іл-38SD з установкою системи «Морський змій».[5] У 2010 році контракт був виконаний.[5] За непідтвердженими даними, три модернізовані машини вже до 2011 року були втрачені (дві зіткнулися на авіашоу, ще одна розбита). Військово-морські сили Індії 31 жовтня 2023 року провели церемонію списання останніх протичовнових літаків Іл-38SD.[6]
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 жовтня 2012. Процитовано 1 листопада 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Артемьев А. (2000). "Тунец" выходит на охоту. О противолодочном самолёте Ил-38. Крылья Родины(рос.). М. (10): 1—7. ISSN0130-2701.
Артемьев А. (2002). Ил-38 против ракетных подводных лодок. Москва: «Майор». с. 60. ISBN5-93445-007-9. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: контрольна сума (довідка)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іл-38