15 травня 1941 на аеродромі приземлився гітлерівський «Юнкерс-52», який долетів сюди з території, контрольованої німцями. За спогадами Павла Судоплатова, «це викликало переполох в Кремлі, призвело до хвилі репресій у середовищі військового командування: розпочалося зі звільнень, потім послідували арешти і розстріли вищого командування ВПС. Це феєричне приземлення в центрі Москви показало Гітлеру, наскільки слабка боєготовність радянських збройних сил»[1][2].
Датою заснування аеродрому стало 17 червня1910 року, коли Товариство повітроплавання оголосило про позитивне рішення штабу Московського військового округу по виділенню землі на території Ходинського поля під льотне поле. Будівництво летовища велося переважно на пожертви любителів авіації. Була споруджена злітно-посадкова смуга та шість невеликих ангарів для аеропланів. Офіційне відкриття відбулося 3 жовтня1910 р. у присутності військового начальства та багатьох російських авіаторів. Перший зліт з аеродрому здійснив М. Ф. Де-Кампо-Сціпіо.
3 травня1922 р. з Центрального аеродрому почали виконуватися перші в історії Росії міжнародні авіаперельоти за маршрутом Москва — Кенігсберг — Берлін. 15 липня1923 р. почалися і перші регулярні внутрішньодержавні пасажирські рейси Москва — Нижній Новгород. Шлях за 420 км долався за 2,5 години. Польоти виконувалися на чотиримісному моноплані АК-1.
У листопаді 1931 року на Центральному летовищі було відкрито перша в СРСР будівля аеровокзалу. У 1936 — 1937 роках аеродром реконструювали, була збудована бетонназлітно-посадкова смуга (у період реконструкції авіарейси виконувалися з нового московського аеропорту Биково, а всі випробувальні польоти проводилися з аеродрому НКТП в селищі Підлипки).[4] У 1938 році до аеропорту була підведена лінія метро з однойменною станцією.
У 1947-1948 роках більша частина авіарейсів була переведена з Центрального аеродрому в аеропортиБиково та Внуково (крім того, у другій половині 1940-х років регулярні поштово-пасажирські та вантажно-пасажирські авіарейси виконувалися з аеродромів Остаф'єво та Люберці (Жулебіно))[5]; з того часу і на всі такі десятиліття основним призначенням Центрального аеродрому стали випробування нових літаків.
Найбільш активним експлуатантом аеродрому був завод № 30. У 1950-ті роки на аеродромі випробовувалися вироблені заводом пасажирські літакиІл-12, Іл-14, бомбардувальникиІл-28 (при цьому найчастіше використовувався магнітний курс зльоту та посадки 345°). З 1959 по 1978 роки на аеродромі випробовувалися випускаємі заводом пасажирські літакиІл-18 та створені на їх базі військові літаки Іл-20, Іл-22, Іл-38 (при цьому використовувалися магнітні курси зльоту та посадки 093 та 273°).
У 1971 році на летовищі випробовували літакІл-76, а у 1976 році — Іл-86[7], при цьому зліт здійснювався з магнітним курсом 273° (в бік вулиці Куусинена), а посадка з курсом 093°. З кінця 1970-х, опинившись в центрі міста, яке стрімко розросталося, летвище втратило своє значення, інтенсивність польотів стала неухильно знижуватися. Тим не менш, на початку 1990-х тут проводилися випробування літаків Іл-96-300 та Іл-114.
Останній літак злетів звідси 3 липня2003 року, це був протичовновий Іл-38SD для ВМС Індії. У 2003 аеродром був закритий та виключений з «Переліку летовищ спільного базування РФ»[8], на залишках злітно-посадкової смуги та руліжних доріжок були залишені списані літаки та гелікоптери. На цьому місці планувалося організувати «Музей авіації на Ходинському полі». Замість цього майже не охороняється експозиція майбутнього музею з часом перетворилося в авіакладовище. З січня2012 року почався вивіз деяких літаків на реставрацію в музей Вадима Задорожного.
Збережені будівлі
На сьогоднішній день в різному стані збереглися такі будови аеродрому:
старий аеровокзал — перебудований, зараз в ньому розташоване штаб ОДКБ;
новий аеровокзал — в будівлі знаходиться ТЦ «Авіасіті»;