Ізобаричний процес
Ізобарний проце́с (від грец. ísos — рівний, báros — вага) — термодинамічний процес, який відбувається при сталому тиску. Прикладом ізобаричного процесу може бути нагрівання води у відкритій посудині, або розширення газу у циліндрі з поршнем, який може вільно пересуватися. В обох випадках тиск дорівнює атмосферному. При ізобаричному процесі об'єм ідеального газу прямопропорційний температурі (див. Закон Гей-Люссака). На графіках процес зображується лініями, які називаються ізобарами. Для ідеального газу вони є прямими у всіх діаграмах, які пов'язують параметри T (температура), V (об'єм) і P (тиск). Робота, внутрішня енергія та кількість теплоти при ізобарному процесіЗ визначення роботи слідує, що макроскопічна робота при нескінченно малій зміні об'єму на величину dV при ізобаричному процесі дорівнює: Повна робота процесу визначається інтегралом від даного виразу:
де ΔV — зміна об'єму. Розглядаючи графік ізобаричного процесу у координатах (p, V) отримати цей результат простіше. Графічно робота є площа фігури під кривою. У випадку ізобаричного процесу це площа прямокутника, яку знаходять за формулою, яку отримано в результаті інтегрування. Якщо в останній формулі використати рівняння стану ідеального газу, то можна отримати такий результат: Де, ν — кількість речовини, R — універсальна газова стала, ΔT — зміна температури. Зміна внутрішньої енергії ідеального газу може бути знайдена за формулою:
де і — число ступенів вільності, яке залежить від кількості атомів у молекулі (3 для одноатомної (наприклад, водень), 5 для двоатомної (наприклад, кисень) і 6 для триатомної і більше (наприклад, молекула водяної пари)). З визначення та формули теплоємності, формулу для внутрішньої енергії можна переписати у вигляді:
де — молярна теплоємність при сталому об'ємі. Застосувавши перше начало термодинаміки можна знайти кількість теплоти при ізобаричному процесі: Тепер до цієї формули підставимо значення роботи та зміни внутрішньої енергії: Застосувавши рівняння Роберта Майєра () отримаємо:
де — молярна теплоємність при сталому тиску. Теплоємність системи при ізобаричному процесі більша, ніж при ізохоричному, оскільки теплота потрібна не тільки для зміни внутрішньої енергії термодинамічної системи, а й для виконання цією системою роботи. Всі формули, які подано вище виводилися з урахуванням незмінної маси речовини під час процесу, або відсутності параметра порядку при хімічній реакції. Зв'язок з ентальпієюІзохоричний процес проходить без виконання роботи. Таким чином перше начало термодинаміки для такого процесу записується так: . Тобто кількість теплоти, які отримала чи втратила система, дорівнює зміні функції стану, у цьому випадку внутрішньої енергії. Було б зручно, якщо б для ізобаричного процесу існувало схоже рівняння. Ще раз перепишемо перший закон термодинаміки для ізобаричного процесу у загальному диференціальному вигляді: За властивістю диференціала (сума диференціалів дорівнює диференціалу суми) перепишемо це рівняння у такому вигляді:
Визначена функція стану (термодинамічний потенціал), яка виражається формулою називається ентальпією і позначається символом H (іноді Е). Отже, ізобаричний процес можна описати рівнянням:
Ентропія ізобаричного процесуОскільки у системі при ізобаричному процесі відбувається теплообмін із зовнішнім середовищем, то відбувається зміна ентропії. З визначення ентропії випливає: Вище вже було виведено формулу для визначення кількості теплоти. Перепишемо її у диференціальному вигляді:
де ν — кількість речовини, — молярна теплоємність при сталому тиску. Отже, мікроскопічна зміна ентропії при ізобаричному процесі може бути визначена за формулою: Або, якщо проінтегруємо останній вираз, повна зміна ентропії після проходження процесу: У цьому випадку виносити вираз молярної теплоємності при сталому тиску за знак інтегралу не можна, оскільки вона є функцією, яка залежить від температури. Зміна густиниОскільки маса газу залишається незмінною, але об'єм змінюється, то змінюється його густина. Таким чином, рівняння стану ідеального газу можна переписати так:
де m — маса речовини, R — універсальна газова стала, T — температура, P — тиск, V — об'єм, μ — молярна маса речовини, ρ — густина речовини. Оскільки тиск, молярна маса та газова стала — незмінні величини, то з останньої рівності випливає, що: Отже, при ізобаричному процесі густина ідеального газу обернено-пропорційна температурі. Для реального газу таке твердження несправедливе. Див. такожВикористана література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia