|
Івахнівці
Іва́хнівці — село в Україні, у Закупненській селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. НазваСтара назва села «Вахнівці», можливо походить від слова чи фамілії «Вах», з часом трансформувалась в Івахнівці. За однією з місцевих легенд, назва села походить від імені святого Івана Хрестителя. Скульптура якого розташована біля будівлі сільського храму. Географія  Подільське село Івахнівці розкинулось на південному заході України, за 50 кілометрів від Кам’янця-Подільського та за 10 кілометрів від Чемерівець. Через Івахнівці проходить товтровий кряж Медобори. Річка Жванчик утворює тут став. В Медоборах за переказами є печера, яка має підземний хід до Вишнівчика, а звідти до Кам'янця-Подільського. Неподалік села проходить автошлях регіонального значення Р48, через саме село автошлях територіального значення Т 2312. КліматІвахнівці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження. Археологічні відомостіНеподалік від села була стоянка кам'яної доби. Також чотири кургани досліджені Пулавським. 1889 в Івахнівцях знайдений кремнієвий камінь, який нині є в колекції Чермінського. Історія  Перша згадка про поселення датується 1542 роком. В XV столітті Івахнівці належать шляхтичам Свірчам. В 1565 році була православна церква. 1578 року Івахнівці були спустошені. В XVII столітті Івахнівці як спадок перейшли до магнатів Калиновських і були приєднані до «гусятинського ключа». В другій половині XVII столітті Івахнівці належать київському воєводі Проту Потоцькому, а інша частина належить Чарторийським. Дерев’яна церква була зведена 1718 року, але знищена при комуністах. Сучасна, побудована в 2005 році, біля будівлі розташована скульптура Івана Хрестителя. У 1774 році половина Потоцького перейшла до Юліана Чермінського міста Любич. Його син Вінцентій купив і іншу половину. У 1808 році три брати Вінцентій, Александер і Антоній вибудували в Івахнівцях мурований двір. На знак єдності вони посадили біля будинку три каштани. Івахнівці були їх родовим гніздом. Пізніше Івахнівці перейшли до сина Вінцентія Юліана Червінського (1798—1875), від нього до сина — маршалка шляхти Сигізмунда Вільгельма Чермінського, який разом з іншими маршалками був послом до Російського уряду, де був арештований і посаджений до Петропавлівської фортеці. Пізніше перебував кілька літ у Києві і у 1904 повернувся до Івахнівців, де відсвяткував своє золоте весілля з дружиною Ядвігою Маковецькою місто Помян. Останнім дідичем був його молодший син Станіслав Червінський (1868—1937). Наприкінці XIX століття в Івахнівцях 190 дворів, 1040 мешканців, є церква, винокурня, млин. Винокурня продукує 28000 відер спирту щорічно. Власник Червінський. Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками. Маєток Червінських пограбований та сильно пошкоджений в 1918 році. Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор. Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу». Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод. В 1981 році створено Івахновецький заказник, не в останню чергу для захисту рідкісних рослин від світських травин та людей. З 1991 року в складі незалежної України. 12 червня 2020 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Закупненської селищної громади.[1] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей. 17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чемеровецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району[2]. НаселенняНаселення становить 1318 осіб станом на 2001 рік. МоваУ селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року. Храмові споруди
Пам'ятки
Відомі людиНародилися
Проживали, перебували
Природоохоронні територіїСело лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Біля села розташований Івахновецький заказник. Заказник має площу 155 га і складається з дев'яти товтр: Баба, Ян, Високі Камені, Соколиха, Коломийка, Рублиха, Середня, Німожна, Панська. На них ростуть рідкісні рослини: Авринія скельна, мокричник шорсткий, зіновать біла, хамерій Додонея, гострокільник волосистий, ковила пірчаста. СвітлиниДив. також Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Івахнівці
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
,_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
