Іван Хміль (письменник)
Іван Хміль (справжнє ім'я — Василь Лагодюк-Бойтік; 5 березня 1897, Хабовичі, Кобринський повіт — 27 січня 1974, Мостон, Вісконсин, США) — український письменник, поет, педагог, етнограф[1][2]. БіографіяНародився 21 лютого (5 березня) 1897 року в селі Хабовичі, що на Берестейщині (сьогодні Берестейська область Білорусі) в селянській родині[1][3]. Батьки загинули на засланні[2]. Почав друкуватися з 1918 року[3]. У 1920-1939 роки був членом «Просвіти», працював вчителем та збирав етнографічні матеріали на північно-західному Поліссі[1][2]. Неодноразово заарештовувався польською владою[3]. Під час Другої світової війни до 1944 року воював у лавах УПА як стрілець[1][2][3]. З боями покинув Полісся й у 1948 році емігрував до Австрії, кілька років там прожив[1][3]. Потім емігрував до Англії, пізніше до США[3]. Помер 27 січня 1974 року в місті Мостон, штат Вісконсин, США[1]. Похований у Баунд-Бруці[3]. ТворчістьАвтор збірок «Гомін Полісся» (1960), «Іду з кобзою» (1962), книги «Українське Полісся» (1976)[2][3]. Створив низку українських повстанських пісень, маршів та закликів[1].
Примітки
Література
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
