Єлізаров Павло Олександрович

Павло Олександрович Єлізаров
Народився	12 жовтня 1968(1968-10-12) (56 років)  Кишинів, Молдавська РСР, СРСР
Країна	Україна
Місце проживання	Київ, Україна
Діяльність	продюсер, бізнесмен, громадський діяч
Alma mater	Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі
У шлюбі з	Олена Єлізарова
Нагороди	Орден Святого рівноапостольного князя Володимира І ступеня Орден Святого рівноапостольного князя Володимира ІІ ступеня Орден Святого рівноапостольного князя Володимира III ступеня

Єліза́ров Павло́ Олекса́ндрович (нар. 12 жовтня 1968, Кишинів, МРСР) — продюсер, бізнесмен та громадський діяч.

Член Ради з питань свободи слова та захисту журналістів з 6 листопада 2019 року[1].

Життєпис

Народився у Кишиневі. Громадянин України, з 1995-го живе в Україні.

У 1976–1984 роках навчався у середній школі № 17 міста Кишинів. У 1988 з відзнакою закінчив Кишинівський електромеханічний технікум та отримав спеціальність «Виробництво електронних та електричних засобів автоматизації».

1999 — закінчив Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі, спеціальність — Маркетинг у виробничій сфері, 2009-го закінчив той же ВНЗ та отримав диплом за спеціальністю «Фінанси».

Кар'єра

• 1996–2006 — президент холдингу «СЕВ», керував командою з 2000 співробітників. Підприємство спеціалізувалося на ліцензованому постачанні газу, сільгоспвиробництві та оздоровчому і ресторанно-готельному бізнесі.
• вересень 2006 — червень 2007 — заступник голови правління компанії «Автомобільні дороги України».
• З 2007 по 2008 — заступник міністра транспорту та зв'язку України[2].
• З вересня 2009 по квітень 2010 — заступник голови Державної служби автомобільних доріг України.
• У 2012 висувався як кандидат-самовисуванець у народні депутати України по мажоритарному округу № 199[3].

Робота в медіа

У квітні 2010 став одним з акціонерів[4] ТОВ «Савік Шустер Студія», пізніше був делегований радою акціонерів очолити продакшн. Був співзасновником та головою Координаційної ради ТОВ «Савік Шустер Студія», директором ТОВ «Телерадіокомпанія „Всесвітня інформаційна служба“»[5], що виходила в ефір під комерційною назвою 3S.TV до березня 2017.

У жовтні 2014, разом з Савіком Шустером створив канал під брендом 3S.TV (ТОВ "Телерадіокомпанія «Всесвітня інформаційна служба»)[6], ставши автором першої в Україні краудфандиногової моделі фінансування телеканалу «Клуб 3S.TV».

Був продюсером ток-шоу «Шустер live», співавтором ток-шоу «Шустер live. Адреналін», продюсером проекту «Африканські пристрасті», що отримав ексклюзивні права на трансляцію Чемпіонату світу з футболу 2010. Також був продюсером проекту «Олімпійські пристрасті» (трансляція на НТКУ Олімпійських ігор-2012 у Лондоні). Ведучим авторської програми «Свобода вибору. Реальне життя». Продюсером і автором соціальних ток-шоу «3S.TV|Economists» та «3S.TV|Bloggers».

У квітні 2015, коли Савіка Шустера було позбавлено дозволу на роботу в Україні, приєднався до оголошеного телеведучим голодування за захист свободи слова[7].

12 листопада 2016 року Печерський районний суд Києва, на закритому судовому засіданні, ухвалив рішення обшукати житло і студію ведучого ток-шоу «Шустер LIVE» Савіка Шустера. 1 грудня 2016 року телеканал 3S.tv повідомив про припинення своєї діяльності з 1 січня 2017 року[8]. 13 квітня 2017 року Вищий адміністративний суд України визнав рішення Державної служби зайнятості незаконним. 6 вересня 2017 року окружний адміністративний суд м. Києва визнав незаконною перевірку та відповідні штрафні санкції на суму понад 13 мільйонів грн. з боку Державної фіскальної служби та постановив відшкодувати ТОВ «Савік шустер Студія» судові витрати.

Від 2018 Павло Єлізаров — директор громадського лейблу, заснованого на технології блокчейн — Younk[9].

Відзнаки

• 2005 — Орден святого рівноапостольного князя Володимира III ступеня УПЦ московського патріархату
• 2010 — Орден святого рівноапостольного князя Володимира ІІ ступеня за заслуги перед УПЦ московського патріархату
• 2011 — Орден святого рівноапостольного князя Володимира І ступеня УПЦ московського патріархату[10]

Сім'я

• дружина — Єлізарова Олена Миколаївна (1986)
• п'ятеро дітей: дві доньки — Єлізарова Марія (1993) та Єлізарова Софія (2014); три сини — Єлізаров Серафім (2009), Єлізаров Олександр (2010) та Єлізаров Павло (2011)

Примітки

1. Указ Президента України від 6 листопада 2019 року № 808/2019 «Про Раду з питань свободи слова та захисту журналістів»
2. Урядовий портал. www.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017.
3. Korrespondent.net. Список кандидатів у депутати в мажоритарних округах (рос.). Архів оригіналу за 6 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017.
4. Forbes.ua. Продавець ефіру. Forbes.net.ua (рос.). Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017.
5. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (укр.). Процитовано 3 листопада 2017.^[недоступне посилання з травня 2019]
6. Національна рада. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (укр.). Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 3 листопада 2017. [Архівовано 2018-11-16 у Wayback Machine.]
7. Гендиректор каналу 3s.tv Єлізаров ооголосив голодування вслід за Шустером. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017.
8. Українська правда. Українська правда. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017.
9. Як українці трансформують музичну індустрію за допомогою блокчейна. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2018.
10. Павел Елизаров стал полным кавалером Ордена Святого Владимира. podrobnosti. 5 травня 2011. Архів оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 1 квітня 2018.

Посилання

• Сторінка Павла Єлізарова у мережі Facebook
• Савік Шустер Studio [Архівовано 27 жовтня 2014 у Wayback Machine.]