Українці у Вірменії (вірм.Ուկրաինացիներ, Українацінер) — четверта за чисельністю національна меншина у Вірменії. Згідно з офіційним переписом населення, станом на 2001 рік у Вірменії проживало 1,633 українців.[1] За даними української діаспори, у Вірменії проживає за різними оцінками від 4 до 8 тисяч українців.[2][3]
Стаття 37 Конституції Вірменії гарантує, що «Громадяни, які належать до національних меншин, мають право на збереження традицій, розвиток мови і культури», українці користуються рівними правами на території країни проживання.
Вірменська держава у міру своїх можливостей піклується про забезпечення прав і потреб національних меншин, зокрема, шляхом бюджетного фінансування. Так у 2005 році державою було виділено у користування будинок — Культурний центр національних меншин (адреса: м. Єреван, вул. Сар'яна 22, 15 поверх) — де українці, разом з іншими нацменшинами Вірменії, мають можливість задовольняти свої потреби, проводити культурно-освітні заходи. Проте, враховуючи економічні, соціальні проблеми, з якими стикаються всі громадяни Вірменії, ця підтримка обмежена.[5]
Організації
Федерація українців Вірменії має свої філії в Єревані, Ванадзорі, Ґюмрі, Раздані, Іджевані та Севані. З квітня 1997 року щомісячно виходить газета «Дніпро Славутич». Головою на сьогодні є Романія Явір. До складу Федерації входять чотири мистецькі ансамблі, а у 2008 році була утворена молодіжна організація «Українська молодь Вірменії». Федерація провадить також недільні школи для молоді. На жаль немає української церкви.
У рамках української громади функціонують такі аматорські художні колективи:[5]
Український хор «Дніпро» (м. Єреван);
Ансамбль української пісні «Вербиченька» (м. Ванадзор);
Дитячий ансамбль «Дзвіночок» (м. Єреван);
Дитячий хореографічний ансамбль «Малятко» (м. Єреван).
Крім Федерації працює також, хоч з меншою активністю, давніша організація Українське Культурне Товариство «Червона Калина», котру очолює Ольга Пархоменко. На жаль співпраця між «Червоною Калиною» та Федерацією не найкраща.
Найамбітнішими проєктами громади, зокрема Федерації є відкриття пам'ятника Тарасу Шевченко[6] у Єревані та збудувати українську церкву. На пам'ятник місцева влада у Єревані вже надала відповідне місце, а Україна пообіцяла надати граніт. Залишається винагородаскульптора, котрий проживає у Криму, перевіз та встановлення на місці. 16 липня2011 р. питання щодо будівництва пам'ятника знову було підняте на зустрічі заступника голови Верховної Ради УкраїниМиколи Томенка та надзвичайного та повноважного посла України у Республіці Вірменії Івана Кухти[7]. Щодо церкви, поки що місце її розташування дискутується з місцевою владою, котра, до речі, ставляться надзвичайно прихильно.[2]