Слобідка-Мушкатівська

село Слобідка-Мушкатівська
Церква Святого Йосафата
Церква Святого Йосафата
Церква Святого Йосафата
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Борщівська міська громада
Код КАТОТТГ UA61060050200096959
Основні дані
Населення 868
Територія 2.321 км²
Густота населення 373.98 осіб/км²
Поштовий індекс 48770
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°47′41″ пн. ш. 26°05′54″ сх. д. / 48.79472° пн. ш. 26.09833° сх. д. / 48.79472; 26.09833Координати: 48°47′41″ пн. ш. 26°05′54″ сх. д. / 48.79472° пн. ш. 26.09833° сх. д. / 48.79472; 26.09833
Середня висота
над рівнем моря
244 м
Відстань до
районного центру
4 км
Найближча залізнична станція Борщів
Відстань до
залізничної станції
3 км
Місцева влада
Адреса ради 48702, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Грушевського, 2
Карта
Слобідка-Мушкатівська. Карта розташування: Україна
Слобідка-Мушкатівська
Слобідка-Мушкатівська
Слобідка-Мушкатівська. Карта розташування: Тернопільська область
Слобідка-Мушкатівська
Слобідка-Мушкатівська
Мапа
Мапа

CMNS: Слобідка-Мушкатівська у Вікісховищі

Слобі́дка-Мушка́тівська — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване в центрі району.

Раніше підпорядковувалося Мушкатівській сільській раді.

Населення — 744 особи (2007).

Географія

Село розташоване на відстані 367 км від Києва, 91 км — від обласного центру міста Тернополя та 4 км від міста Борщів.

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки празької культури.

Назва села походить від слова слобода, що означає невелике вільне поселення. Поселення виросло поблизу села Мушкатівка, про що й свідчить друга частина назви[1].

На початку 19 століття селом володів Максиміліан Левицький.

Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.

З 30 червня 2016 року належить до Борщівської міської громади.[2]

До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[3].

Населення

У 1810 році в селі було 108 родин, 89 житлових будинків і 488 мешканців[4].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 861 99.19%
російська 6 0.69%
румунська 1 0.12%
Усього 868 100%

Релігія

Соціальна сфера

Працюють Будинок культури, бібліотека, торговельний заклад.

Галерея

Примітки

  1. Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 155.
  2. ВВРУ, 2017, № 9, стор. 35
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809–1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198–204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809–1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198–204.
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела