Регіон розташовувався колись на південному березі стародавнього суперконтиненту Лавразія. Найстаріші з відомих викопних доказів існування чотириногих мають приблизно 395 млн років, — їхні сліди знайшли в селі Захо́лм'я (пол.Zachełmie; гміна ЗагнаньськСвентокшиського воєводства).[2][3] Гори також дали найстаріші докази залишків динозавроморфів (лат.Dinosauromorpha).[4] Були знайдені сліди ранніх двоногих динозаврів, відомих як лат.Sphingopus (вік від 246 млн років тому)[5].
Назву «Гори Святого Хреста» гірський масив отримав через християнську реліквію із сусіднього бенедиктинського монастиря на Лисій Горі — шматочок дерева від хреста, на якому був розп'ятий Ісус Христос. Бенедиктинський монастир Святого Хреста (Święty Krzyz) був заснований на місці язичницького храму (за легендою, в 1006 році королем Польщі Болеславом Хоробрим, але більшість джерел вказують на XI століття).
Для ландшафту найвищих гір характерні круті схили, глибоко порізані долинами, останці і кам'янисті розсипи валунів[1], скального щебеню скальних порід, утворених внаслідок вивітрювання пізньокембрійських кварцових пісковиків(містять понад 80% діоксиду кремнію SiO2) протягом четвертинного періоду. Назва «ґолобоже» (пол.gołoborze) є регіональною і означає місце «голе», без «бору».
Біля підніжжя Лисої гори розміщені села Св'ята Катерина, (пол.Święta Katarzyna) і Нова Слуп'я (пол.Nowa Słupia), які є туристичними центрами.
Клімат
Середня річна температура приблизно на 1–2°С нижча, ніж температура у Варшаві і становить 6–7°С. Середня кількість опадів на рік становить від 650 до 900 мм. Найвищі вершини покриті снігом з листопада по квітень. Середня тривалість снігового покриву 50-90 днів на рік. Подібно як у вищих горах, можна спостерігати явище температурної інверсії — температура нагрітих гірських схилів може бути навіть на 5° С вищою, ніж у нижній частині долин, розміщених на десятки метрів нижче.
Гірські хребти
Гірський масив складається в основному з морських відкладень, тепер відомі як граувакка, пісковик, присутні сланець і кварцит.
Свентокшиські гори складаються з декількох хребтів, що лежать паралельно один до одного, витягаючись з заходу на схід. Головна вісь цих хребтів становить близько 70 км у довжину. Розпочинаються вони на заході біля села Добжешова (пол.Dobrzeszów). До їх складу входять від заходу: хребет Добжешовський (пол.Pasmo Dobrzeszowskie), хребет Обленгорський (пол.Pasmo Oblęgorskie), пагорби Тумлінські (пол.Wzgórza Tumlińskie), хребет Масловський (пол.Pasmo Masłowskie) , Лисогори і хребет Єленьовський (пол.Pasmo Jeleniowskie), який закінчується в районі міста Опатова. Вся територія посічена ущелинами річок: Лососна (Łosośna), Бобжа (Bobrza), Любжанка (Lubrzanka) і Слуп'янка (Słupianka). На південь від Лисогор є невеликий хребет Белінський (пол.Pasmo Bielińskie).
Вид на хребти Свентокшиських гір (Лисогори, хребет Масловський)
Примітки
↑ абSłownik geograficzno-krajoznawczy Polski, PWN, Warszawa 1998, ISBN 83-01-12677-9, str. 845–846