Сан-Дієго
Сан-Діє́го[7] або Сан-Діє́ґо (англ. San Diego) — місто (англ. city) на південному заході США у регіоні Південна Каліфорнія на березі Тихого океану, адміністративний центр округу Сан-Дієго. Населення — 1 386 932 особи (2020). Восьме за розміром місто США та друге за розміром місто у штаті Каліфорнія з населенням 1 307 402 особи (2010[8]). Разом з приміськими округами населення становить 2 880 000 чоловік, що робить Сан-Дієго третьою за розміром агломерацією у Каліфорнії. Сан-Дієго займає 33 місце серед найбагатших міст у світі. Місто назване на честь Дієго з Алькали. У місті є музейний корабель — авіаносець США «Мідуей», останньою операцією якого була «Буря в пустелі». ГеографіяСан-Дієго розташований на кордоні з Мексикою — на півдні з ним межує мексиканське місто Тіхуана, на заході — узбережжя Тихого океану, на сході — відроги гір Сан-Ісідро. За даними Бюро перепису населення США в 2010 році місто мало площу 964,51 км², з яких 842,23 км² — суходіл та 122,27 км² — водойми. Місто додано у список американських міст з найбільш забрудненим повітрям[9] Клімат
ІсторіяУ XVI столітті на території міста Сан-Дієго жили індіанці племені кумеяй. Першим європейцем, що зайшов до затоки Сан-Дієго, був Хуан Родрігес Кабрільо, який назвав порт Сан-Мігель. У листопаді 1602 року Себастьян Віскаїно обстежив гавань і дав їй нинішню назву, на честь Святого Дієго Алькалайського. У 1769 р. Гаспар Портола заснував тут фортецю, а францисканці, під керівництвом Хуніперо Серри заснували місію, яка вже до 1797 р. налічувала майже півтори тисячі новонавернених. Після отримання Мексикою незалежності у 1823 р. місія потрапила у державне управління. Після Американо-мексиканської війни місто Сан-Дієго за договором Гвадалупе Ідальго разом із Каліфорнією було приєднано до США. Демографія
Згідно з переписом 2010 року[8], у місті мешкали 1 307 402 особи в 483 092 домогосподарствах у складі 285 221 родини. Густота населення становила 1356 осіб/км². Було 516033 помешкання (535/км²). Расовий склад населення:
До двох чи більше рас належало 5,1 %. Частка іспаномовних становила 28,8 % від усіх жителів. За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 21,4 % — особи молодші 18 років, 67,9 % — особи у віці 18—64 років, 10,7 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 33,6 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 102,1 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 101,2 чоловіків також старших 18 років. Середній дохід на одне домашнє господарство становив 90 052 долари США (медіана — 66 116), а середній дохід на одну сім'ю — 103 687 доларів (медіана — 78 321). Медіана доходів становила 53 286 доларів для чоловіків та 45 800 доларів для жінок.[Прим. 2] За межею бідності перебувало 15,4 % осіб, у тому числі 20,3 % дітей у віці до 18 років та 9,9 % осіб у віці 65 років та старших. Цивільне працевлаштоване населення становило 656 577 осіб. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 22,5 %, науковці, спеціалісти, менеджери — 16,2 %, мистецтво, розваги та відпочинок — 12,6 %, роздрібна торгівля — 9,9 %. ТранспортМісто обслуговує розвинена мережа ліній швидкісного трамваю що відкрилася у 1981 році. Мережа стала першою в США системою ЛРТ. На червень 2018 року в місті 3 лінії та 54 станції. Уродженці
ПриміткиДжерела
Посилання
|