Погоня Татарська(пол.Pogoń tatarska) — земельний і шляхетський герб, що являє собою зображення вершника, що скаче на коні і відстрілюється з лука назад.
У щиті, що має червоне поле, зображений вершник в азійському строї на білому коні, що скаче в ліву сторону і має в руках лук, з натягнутою стрілою, а за спиною сагайдак зі стрілами[3].
У верхньому золотому полі перетятого щита російський орел, що сидить на вершині гори Кавказу. Він тримає з одного боку лавровий вінок, з іншого - Перун. Під ногами його лежать розірваний ланцюг стародавнього Прометея. У нижній частині щита, в блакитному полі, зображений гірський войовничий житель Кавказу, що скаче на коні по зеленому степу. Тікаючи від переслідування, він стріляє з лука, за їхнім стародавнім звичаєм. Вдалині видно снігові верхи Кавказьких гір[4].
Дослідник київських печаток Кость Антипович датував найдавнішу печатку з гербом міста приблизно 1500 роком[5]. На ній в заокругленому щиті зображено лук зі стрілою (чи двома стрілами), який натягують дві висунуті з хмари руки. Ймовірно, такий герб символізував порубіжне значення Києва, жителі якого постійно захищалися від нападів ворогів, переважно татар. Традиційно куша або лук фігурував у європейській геральдиці як символ диких і войовничих народів, або регіонів де ведеться війна[6]. Зображення рук з луком може походити від спрощення зображення вершника з луком на коні.
Герб Києва у гербовнику Конрада Грюненберга (1480)
Герб Києва у німецькому гербовнику першої половини XVI століття
↑Лебедев В. П. Корпус монет Крыма в составе Золотой Орды (середина XIII- начало XV вв.) Ч.I. Монеты XIII в. // Нумизматика и Фалеристика. — 2000, № 1. — С.10-23.
↑Антипович К. Є. Київська міська печатка// Ювілейний збірник на пошану академіка Дмитра Івановича Баталія з нагоди сімдесятої річниці життя та п'ятдесятих роковин наукової діяльності. — К., 1927. — 4.2. — С. 831.
↑Гречило А. Магдебурзьке право та питання герба міста Києва (кінець XV — 80-ті роки XVIII ст.) // Самоврядування в Києві: Історія та сучасність. — К., 2000. — С. 147—157.