uk %D0%9F%D1%83%D0%BB%D0%B8 %D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE %D1%83%D0%BB%D1%83%D1%81-%D1%8E%D1%80%D1%82%D0%B0 %D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%97 %D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B8

Пули Кримського улус-юрта Золотої Орди почали карбуватися за часів правління золотоординського хана Берке (1257–1266) і припинилися за часів правління хана Тохтамиша (1380—1395). У 20-50 роках XV століття на анонімних пулах часів Узбек-хана (1312–1341) надкарбовувалося зображення герба Генуезької республіки — ознаки колоніального панування в Ґазарії. Вага пулів складала 1,5-3,4 гр. Діаметр 16-21 мм. 48 пулів прирівнювалися до 1 ярмака (бариката, пізніше дирхама, або данга).

Історія

Докладніше: Монетні двори Криму та Монети Криму

Вперше на монетах Золотої Орди за часів правління хана Берке (1257–1266) з'являється ім'я хана. За часи правління Менгу-Тимура (1265—1280) були відкриті монетні двори у Солхаті, Сараї, Хорезмі, пізніше в Укеці та Маджарі. Карбування в Улусі Джучі було відкритим, і будь-яка заможна людина могла карбувати анонімні монети з власного металу. Пули почали карбуватися за часів правління хана Берка і закінчилися за часів правління хана Тохтамиша. В колоніальний період правління Генуезької республіки на Причорномор'ї на анонімних мідних пулах часів Узбек-хана надкарбовувалося зображення герба республіки.

Карбування пулів за часів Берке

За часів Берке карбувалися мідні пули та срібні барикати. Типовим зображенням усіх пулів була ханська тамга. На аверсі пулів часів Берке у колі карбувалася легенда арабським шрифтом: «Захисник Світу і Віри». На реверсі у центрі кола - тамга у вигляді стремена. По обидва боки від тамги напис: "Карбування Криму". Вага — 1,5-1,9 гр. Діаметр — 16-19 мм^[1]^[2]^[3]

Карбування пулів за часів Менгу-Тимура

За часів правління Менгу-Тимура (1266–1282) на пулах змінилася легенда, яка вказувала співвідношення мідних пулів до срібної монети. На аверсі пулів у рамці з трикутників, або у крапковому колі, карбувалася легенда азербайджанською мовою: «48 (цих монет) — один ярмак». На реверсі в зображеній рамці з трикутників, або у крапковому колі, — тамга Бату та надпис: «Карбування Криму» та дата карбування (на анонімних пулах із крапковим колом дата не вказувалася). Діаметр — 15-20 мм, Вага — 1,6-2,83 гр. Деякі пули не обрізалися і мали більший діаметр та вагу у співвідношенні до срібної монети. За часів Токта-хана Золота Орда стала ісламською державою^[4]

Карбування пулів за часів Тута-Менгу

За часів правління Туда-Менгу (1292—1287) на пулах карбувалася чотирипроменева фігура у подвійному колі, в її сегментах надпис: «48 - один ярмак». На реверсі карбувалася у подвійному колі тамга, місце виготовлення та вгорі дата карбування. Існує різновид з решіткою у центрі фігури. Надпис з боків. На реверсі тамга без кола. Діаметр — 18-21 мм, вага — 1,68-1,89 гр^[5]

Карбування пулів за часів Тула-Буга

За часів правління Тула-Буга (1287-1291) у подвійному колі на аверсі пулів зображувався квадрат з якореподібним закругленням на кутах, та шипами назовні. У центрі легенда із зазначенням місця карбування: «Крим». На реверсі у подвійному колі зображувалась тамга Бату у подібному квадраті як на аверсі. Є й інший тип пулів із закругленням посередині квадрату. Діаметр — 18-19 мм, вага — 1,35-1,45 гр^[6].

Карбування пулів за часів Токти

Відомі декілька типів мідних пулів часів правління Токта-бека (1291–1313):

1) у центрі подвійного кола на аверсі карбувалося зображення сонця, навколо легенда: «Токта-бек справедливий хан». На реверсі у центрі тамга Токта поєднана з тамгою Бату. З боків легенда: «Карбування Солхату». Монети цього типу мають декілька різновидів.
2) На аверсі у подвійному колі п'ятикутник, в ньому зазначений рік карбування за Гіджрою: «Року 690». На реверсі у потрійному колі тамга Токта, по-боках легенда: «карбування Криму».
3) На аверсі у потрійному колі птах крокуючий вліво із піднятими крилами, за ним рослина. На реверсі у рамці з трикутників тамга Токта, по-боках місце виготовлення та дата. Відомі декілька різновидів де птах також повернутий вправо.
4) Монета з надписом на аверсі.
5) Надписи та тамга в чотирикутнику

Типи анонімних пулів за часів Токта-бека:

1) На аверсі у колі півмісяць та 6-променева зірка всередині, ліворуч надпис: «карбування Криму». На реверсі зображено 4 тамги, які складені в хрест. У центрі «хреста» коло. Також існує різновид без кола всередині хреста.
2) На аверсі легенда: «будьте щасливі / пул новий». На реверсі зображено 4 тамги, які складені у хрест.
3) На аверсі легенда: «могутність та успіх». На реверсі тамга Бату.
4) Надпис та тамга у 8-променевій зірці.
5) На аверсі солярний символ. На реверсі тамга.
6) На аверсі у чотирикутнику хвилепроменева прикраса. На реверсі тамга.
7) На аверсі в 6-гранній зірці коло. На реверсі тамга.
8) На аверсі у центрі 5-променевої зірки крапка. На реверсі тамга.
9) На аверсі трилисник із завитками у середині якого крапка. На реверсі тамга.
10) На аверсі шестипелюсткова розетка. На реверсі тамга.
11) На аверсі вершник з луком на коні. На реверсі тамга.
12) У колі птах з піднятими крилами. На реверсі тамга.
13) У колі крокуючий вліво звір. На реверсі тамга.
14) Зображення оленя в чотирикутнику. На реверсі тамга.
15) На аверсі двоголовий орел, на реверсі тамга в 5-променевій зірці^[7].

Карбування пулів за часів Узбек-хана

Див. також Монети Азаку

За часів правління Узбек-хана (1312-1341) карбувалися пули із зображенням зірки, в якій містився надпис: «хан / справедливий». На деяких пулах карбувалося ім'я хана: «Мухаммад / Султан / Узбек». Мухаммад було другим ім'ям хана. Узбек-хан вважався покровителем мусульманства в ті часи. На реверсі, по обидва боки тамги, вказувалось місце карбування та рік. Відомі також пули з надписом у фігурному квадраті, або в колі без зірки та з іншими легендами. Діаметр пулів Узбек-хана — 16,5-19 мм, вага — 0,93-2,43 гр^[8]. За часів хана Узбека почали також карбуватися мідні пули в Азаці^[9].

Карбування пулів за часів Джанібека

За часів правління хана Джанібека (1342-1357) карбувалися лише мідні пули. Типовим зображенням на пулах був стилізований двоголовий орел. Тамгу Бату на монетах того часу не карбували. На реверсі монет у квадраті карбувалася перекручена легенда в 3 ряди. Діаметр пулів 16-19 мм, вага — 1,52-1,69 гр^[10].

Карбування пулів за часів Кільдибека

У 1362—1363 роках на монетному дворі в Азаці карбувалися мідні пули хана Кільдібека. В 12-пелюстковій розеті легенда в 3 рядки: «Султан / Кільдібек-хан / Хай продовжиться його правління». Вгорі над надписом віньєтка, внизу 6-променева зірка. На реверсі в чотирикутнику вихідні дані. З боків чотирикутника віньєтки^[9].

Карбування пулів за часів Абдулах-хана

За часів правління посадовця Абдулаха (1361—1367, бек Ак-Орди) від беклярибека Мамая у 1365 (766 р.Г.) році карбувалися мідні пули у містах Керменчику (араб. خرمنجوق), Урду-Базарі, Азаці (Докладніше Монети Азаку) ^[11]. Також за часів Абдуллах-хана у 1364—1365 (765—766 р.Г.) роках, карбувалися монети з позначенням та з позначенням епітету «Джадід» (укр. Новий, араб. جديد) на монетах. Численні знахідки таких монет у скарбах Чорноморського регіону свідчать про місцеве карбування. На аверсі монет першого типу у шестидуговому картушу зображувалася шестипелюсткова розета, на реверсі в 6-кутнику вихідні дані. Подібні монети карбувалися також Сараї (з позначкою Джадід) та Тебризі. Існує і другий тип монет з надписом Джадід. В 1369 (770 р.Г) році карбувалися пули, на яких зазначалася легенда у восьмидуговому картуші: «Абдуллах-хан та продовжить Аллах його правління». На реверсі зазначався монетний двір та рік карбування^[12].

Для монет Керменчика штемпелі були виготовлені різчиками без каліграфічних та граматичних здібностей з неточними легендами, з викривленнями як окремих літер, так і слів в цілому. Не дивлячись на складності прочитання надписів на аверсі читається ім'я «Хамад» (араб. حمد) можливо, одне з імен Абдулаха) та рік карбування [7]66. Слово в середньому рядку лишилося не зовсім розбірливим, можливо вказаний титул бек (араб. بك). Легенду на реверсі дослідники прочитали як «Карбування Керменчика» (араб. ﺿﺭﺏ خرمنجوق). Діаметр — 17 мм. Вага пулів — 1,24 гр. На сьогодні відомо 8 таких монет. Згідно досліджень Є.Ю. Гончарова припускається також, що монети могли карбуватися в Ескі-Кермені^[11].

Анонімне карбування в період 1370—1380 роки

Анонімні пули з позначенням монетного двору Джадід карбувалися декількох типів.

1) 1371 (772 р.Г.). В шестипроменевій зірці арабський надпис. На реверсі в шестикутному картуші позначення місця карбування та рік. Існує різновид без слова «карбування».
2) 1371-1379 (772-780 рр.Г.). В складному орнаменті в центрі ромб, в якому 5 крапок. З боків від кутів «вузли щастя». На реверсі в чотирипелюстковому картушу на дугах «вузли щастя», в полі позначення монетного двору та рік^[13].
3) 1370—1377 (770—778 рр.Г.). В чотирикутнику з вузлами з боків і у вуглах тринога тамга з пташиною головою. На реверсі в чотирикутнику позначення монетного двору та рік. З боків віньєтки^[14].

Карбування пулів за часів Токтамиша

Див. також Монети Азаку

За часів правління хана Тохтамиша (1380–1399) карбувалися декілька типів пулів:

1) На аверсі зображення стилізованого двоголового орда, над головами тамга Токтамиша. На реверсі легенда: «Хан / Карбування Криму»
2) На аверсі карбувався зодіакальний знак — лев серед зірок. На реверсі, в стилізованому чотирикутнику легенда.
3) На аверсі у лінійному колі чотирикутник із «вузлами щастя» по кутах, всередині чотирикутника — геометричний орнамент. Реверс подібний до аверсу.
4) На аверсі зображувалася сочевиця в центрі якої карбувався надпис. Реверс подібний до аверсу. Відомий різновид з трилисником на реверсі.
5) На аверсі 6-променева зірка, між промінням крапки. На реверсі подвійний трикутник, в центрі - три крапки. Відомі декілька різновидів цього типу: 1) з трьома з'єднаними лініями в центри трикутника; 2) з 6-ти та 8-ми променевими розетками. 3) 9-променева зірка на реверсі;
6) На аверсі в 6-променевій зірці орнаментальна тамга Бату. На реверсі 6-променева орнаментальна розетка.
7) На аверсі шестипроменева зірка, в центрі якої орнаментальна розетка. На реверсі звір, що йде вправо.
8) У колі з крапок вершник з луком, що поцілює назад. На реверсі легенда в три рядки: «міцність Криму», нижче - завиток орнаменту.
9) У колі з крапок орнамент у вигляді пелюстків з крапками над ними, вище, по центру - геометрична розетка. На реверсі у колі — солярний символ^[15].
10) 1382 (783 р.Г.). З боків чотирикутника «вузли щастя», з боків нерозкриті бутони квіток. В полі квадрата ромб, з боків нерозкриті бутон квіток. На реверсі в стилізованому колі надпис: «Карбування Джадід [рік]»^[16].
11) 1384 (785 р.Г.). У шестипроменевій зірці тринога тамга. На реверсі надпис: «Карбування Джадід [рік]»^[17].
12) 1385 (796 р.Г.). На аверсі ім'я та титул хана. На реверсі надпис: «Карбування Джадід [рік]»^[17].
13) Тамга у вигляді повернутої набік вісімки. На реверсі надпис: «Карбування Джадід [рік]»^[18].
14) В шестидуговій розетці тамга як і в 13 типу. На реверсі позначення місця карбування (Джадід), внизу віньєтка^[18].

Генуезьке карбування

Дивись також Банк Святого Георгія

На мідних пулах генуезького карбування банком Святого Георгія у Кефі надкарбовувався герб Генуезької республіки — брама з трьома вежами. На реверсі тамга Бату. На деяких пулах карбувалося зображення герба в чотирикутнику, або натомість тамги карбувався геометричний орнамент. Відомі також пули, які карбувалися з позначенням із позначенням монетного двору та на реверсі навколо тамги із викарбуваним надписом арабською мовою : «Допомога Миру та Віри». В основному це були анонімні пули часів правління Узбек-хана (1320–1339). Період перебування в обігу — 20-50 роки XV ст. Вага — 1,15-2,85 гр. Діаметр — 16-19 мм^[19]^[20]^[21]. За часів правління золотоординського хана Бек-Суфі (1420–1422) на аверсі пулів зображувався герб Генуї, навколо позначалося місце карбування та назва колонії латинською мовою — «ⱭOMVȠⱭІЯȠVⱭIȠ» (Імовірно — COMUNE LANUE GAZARIA (укр. «Муніцепалітет Газарія»). На реверсі надпис в 4 рядки арабською мовою, яким позначалося титул та ім'я хана. За часів Даулат-Берді (1419—1421, 1427–1432) та Улу-Мухаммеда (1419—1423, 1426—1427, 1428, 1428—1432) на реверсі зображувалася тамга, навколо неї крапки.^[22]^[23].

Примітки

↑ Лебедев В.П., 2000. Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды (сер.XIII-нач.XV в.) // Вестник Одесского музея нумизматики, вып. №2. Одесса.(рос.)
↑ Лебедев В.П., 1990. Символика и язык монет Крыма золотоордынского периода // Нумизматические исследования по истории Юго-Восточной Европы. Кишинёв, с 139-156.(рос.)
↑ Хан Берке
↑ Хан Менгу-Тимур
↑ Хан Туда-Менгу
↑ Хан Тула-Буга
↑ Анонімні пули Токта-хана
↑ Мідні пули часів правління Узбек-хана
↑ ^а ^б Фомичёв Н.М. Джучидские монеты из Азова. Советская Археология № 1. 1981
↑ Джанібек
↑ ^а ^б Е.Ю. Гончаров / Новые типы пулов 760-х г.х. Сырдарья и Крым / Москва. РИА. Внешторгиздат. 2016(рос.)
↑ Фомичев Н.М., 1981. Джучидские монеты из Азова// Ст. 127-128(рос.)
↑ Фомичев Н.М., 1981. Джучидские монеты из Азова// Ст. 150(рос.)
↑ Лебедев В.П., Павленко В.М., 2008. Монетное обращение золотоордынского города Маджар.(рос.)
↑ Карбування мідних пулів. Токтамиш
↑ Фомичев Н.М., 1981. Джучидские монеты из Азова// Ст. 151(рос.)
↑ ^а ^б Клоков В.Б., Лебедев В.П., 2004. Монетные комплексы трех небольших золотоордынских поселений Нижнего Поволжья.// ДПДР. Вып.V. Москва; Нижний Новгород.(рос.)
↑ ^а ^б Fraehn Ch.M., 1826. Recensio Numorum Muhammedanorum. Petropoli.(лат.)
↑ Випуски мідних монет банком Святого Георгія
↑ Лебедев В.П. Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды (ср. XIII - нач. XV ст.). Одесса, 1999. - М 1.(рос.)
↑ О.Ф. Ретовский. «Генуэзско - Татарские монеты». Известия императорской археологической комиссии Выпуск 18, С-Петербург, 1906(рос.)
↑ О. Ф. Ретовский. «Генуэзско-татарские монеты». Известия императорской археологической комиссии Выпуск 18, С-Петербург, 1906(рос.)
↑ Лебедев В. П. Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды (ср. XIII — нач. XV ст.). Одесса, 1999. — М 1.(рос.)

Література

Гладкий В. Словарь нумизмата. – М.: ЗАО Центрполиграф, 2007. – 377 с.
Енциклопедія банківської справи України / Редкол.: В.С. Стельмах (голова) та ін. – К.: Молодь, Ін Юре, 2001 – 680 с.
Зварич В., Шуст Р. Нумізматика. Довідник. – Тернопіль-Львів: Державне книжково-журнальне видавництво "Тернопіль", 1998. – 464 с.
Кривцов В.Д. Энциклопедический справочник для нумизматов / Аверс № 7. – М., 2005.
Фенглер Х., Гироу Г., Унгер В. Словарь нумизмата. 2-е изд., переработанное и дополненное. – М.: Радио и связь, 1993. – 406 с.

Джерела

[1] Лебедев В.П., 2000. Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды (сер.XIII-нач.XV в.) // Вестник Одесского музея нумизматики, вып. №2. Одесса.(рос.)

[2] Лебедев В.П., 1990. Символика и язык монет Крыма золотоордынского периода // Нумизматические исследования по истории Юго-Восточной Европы. Кишинёв, с 139-156.(рос.)

[3] Хан Берке

[4] Хан Менгу-Тимур

[5] Хан Туда-Менгу

[6] Хан Тула-Буга

[7] Анонімні пули Токта-хана

[8] Мідні пули часів правління Узбек-хана

[:0-9] а ^б Фомичёв Н.М. Джучидские монеты из Азова. Советская Археология № 1. 1981

[10] Джанібек

[:1-11] а ^б Е.Ю. Гончаров / Новые типы пулов 760-х г.х. Сырдарья и Крым / Москва. РИА. Внешторгиздат. 2016(рос.)

[12] Фомичев Н.М., 1981. Джучидские монеты из Азова// Ст. 127-128(рос.)

[13] Фомичев Н.М., 1981. Джучидские монеты из Азова// Ст. 150(рос.)

[14] Лебедев В.П., Павленко В.М., 2008. Монетное обращение золотоордынского города Маджар.(рос.)

[15] Карбування мідних пулів. Токтамиш

[16] Фомичев Н.М., 1981. Джучидские монеты из Азова// Ст. 151(рос.)

[:2-17] а ^б Клоков В.Б., Лебедев В.П., 2004. Монетные комплексы трех небольших золотоордынских поселений Нижнего Поволжья.// ДПДР. Вып.V. Москва; Нижний Новгород.(рос.)

[:3-18] а ^б Fraehn Ch.M., 1826. Recensio Numorum Muhammedanorum. Petropoli.(лат.)

[19] Випуски мідних монет банком Святого Георгія

[20] Лебедев В.П. Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды (ср. XIII - нач. XV ст.). Одесса, 1999. - М 1.(рос.)

[21] О.Ф. Ретовский. «Генуэзско - Татарские монеты». Известия императорской археологической комиссии Выпуск 18, С-Петербург, 1906(рос.)

[22] О. Ф. Ретовский. «Генуэзско-татарские монеты». Известия императорской археологической комиссии Выпуск 18, С-Петербург, 1906(рос.)

[23] Лебедев В. П. Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды (ср. XIII — нач. XV ст.). Одесса, 1999. — М 1.(рос.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]