Utricularia jaramacaru

Utricularia jaramacaru
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Губоцвіті (Lamiales)
Родина:	Пухирникові (Lentibulariaceae)
Рід:	Пухирник (Utricularia)
Підрід:	Utricularia subg. Utricularia
Секція:	Utricularia sect. Setiscapella
Вид:	U. jaramacaru
Біноміальна назва
Utricularia jaramacaru Gonella, Baleeiro & Andrino, 2020

Utricularia jaramacaru — вид рослин із родини пухирникових (Lentibulariaceae).

Етимологія

Епітет «jaramacaru» є іменником у апозиції (тому він незмінний), що відноситься до річки Харамакару, де був відкритий новий вид. «Jaramacarú» походить від мови тупі «iamandakarú»[1].

Біоморфологічна характеристика

Невеликий, ймовірно, однорічний, наземний вид. Ризоїди 2–4, від основи квітконосу, до 1 см завдовжки. Столони численні, капілярні, слаборозгалужені, завдовжки до 1 см (в наявному матеріалі), у діаметрі до 0.1 мм. Листки численні, біля основи квітконіжки і на столонах, пластинка вузьколінійна, проста, основа поступово звужується в коротку ніжку, верхівка від тупої до гострої, від зеленої до червонуватої, 2–6 × 0.2–0.5 мм. Пастки численні на столонах і листках, яйцеподібні, 0.1–0.2 мм завдовжки, рот збоку з двома дорсальними і дуже короткими зубчастими простими придатками. Суцвіття поодинокі, 60–130 мм заввишки. Квітки 4–13. Частки чашечки нерівні, голі, жилки непомітні, прості, не виходять до краю; верхня частка яйцювата, з верхівкою тупа, опукла, 0.9–1.1 мм завдовжки в час цвітіння, до 1.3 мм при плодах; нижня частка зворотно-яйцювата, з верхівкою від вирізаної до округлої, опукла, завдовжки з верхню частку в час цвітіння, при плодах до 1.7 мм. Віночок завдовжки 5 мм, нижня губа біла з блідо-жовтою плямою на піднебінні, шпора блідо-жовта, верхня губа блідо-жовта з червонуватими відмітками, ≈ 1.5 мм завдовжки; верхня губа довгаста з дволопатевою верхівкою; піднебіння запушене; шпора циліндрична, верхівка закруглена, приблизна рівна нижній губі, завдовжки 0.35–0.40 мм. Коробочка куляста, ≈ 1.2 мм в діаметрі. Насіння від зворотно-яйцюватого до кутасто-еліпсоїдного, 0.20–0.25 × 0.13–0.20 мм. Utricularia jaramacaru збирали з квітами в квітні, травні та червні[1].

Середовище проживання

Ендемік пн. Бразилії — Пара[2][3].

Поки що відомий лише з двох дуже близьких місць поблизу водоспаду Харамакару, у Кампус-ду-Арірамба, західна Пара, північна Бразилія. Вид зростає на білих піщаних ґрунтах з виходами пісковику, у рослинності кампінарани[1].

Примітки

1. Gonella, P. M.; Barbosa-Silva, R. G.; Fleischmann, A. S.; Zappi, D. C.; Baleeiro, P. C.; Andrino, C. O. Hidden biodiversity of Amazonian white-sand ecosystems: two distinctive new species of Utricularia (Lentibulariaceae) from Pará, Brazil // PhytoKeys. — 2020. — Вип. 169. — № 2. — С. 75–98. — DOI:10.3897/phytokeys.169.57626. (англ.)
2. Utricularia jaramacaru. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12.03.2022. (англ.)
3. Utricularia jaramacaru. Catalogue of Life. Процитовано 12.03.2022. (англ.)