Stuttgart Open

Stuttgart Open
Інформація
Назва подіїMercedes Cup (1978–2021)
BOSS Open (2022–)
ТурТур ATP
Засновано1916
РозташуванняШтутгарт
Німеччина
АренаTennis Club Weissenhof
КатегоріяТур ATP 250
Тур ATP 500(1990-2001, 2003-2008)
ПокриттяҐрунт
(1916–2014)
Трава
(2015–)
Турнірна сітка28S/16Q/16D
Призові€734,915 (2024)
Сайтbossopen.com
CMNS: Stuttgart Open у Вікісховищі
Не плутати з жіночим тенісним турніром у Штутгарті.

Stuttgart Open (також Відкритий чемпіонат Штутгарта з тенісу) — міжнародний чоловічий професійний тенісний турнір, який проводився з 1916 року в Штутгарті, Німеччина. До початку Другої світової війни турнір відбувався під назвою Чемпіонат Штутгарта,[1] пізніше Stuttgart International Championships, Internationales Weissenhof-Turnier.[1]. Спонсором турніру є Mercedes-Benz, переможець отримує автомобіль фірми на додачу до призових.[2]

Фінали

Одиночний розряд

Рік Чемпіон Фіналіст Рахунок
Інформація 1916–1948 років недоступна
1949 ФРН Werner Breuthner ФРН Otto Fürst 6–3, 6–3, 4–6, 6–2
1950 ФРН Helmut Gulcz Чехія Jan Dostal 2–6, 6–3, 6–3, 6–1
1951 ФРН Otto Fürst ФРН Peter De Vos 6–3, 6–3
1952 Югославія Milan Branović Франція Жак Тома[en] 4–6, 10–8, 7–5, ret.
1953 Данія Торбен Ульріх Швеція Бенгт Аксельссон[en] 2–6, 6–3, 6–2, 6–0
1954 ФРН Готтфрід фон Крамм Канада Роберт Бедар[en] 6–4, 6–8, 6–2
1955 США Г'ю Стюарт[en] США Tony Vincent 6–2, 8–6, 6–4
1956 Австралія Джек Аркінстолл[en] США Tony Vincent 6–2, 8–6, 6–4
1957 Австрія Ладіслав Легенштайн Югославія Milan Branović
1958 Швеція Ульф Шмідт Бельгія Жак Брішан[en] 6–4, 6–4, 7–9, 6–1
1959 Австралія Воррен Вудкок[en] Данія Торбен Ульріх 6–3, 6–2, 6–3
1960 Швеція Ульф Шмідт (2) Австралія Воррен Вудкок[en] 6–2, 2–6, 6–4, 1–6, 6–3
1961 Австралія Воррен Вудкок[en] (2) Австралія Беррі Філліпс-Мур 2–6, 5–7, 6–4, 6–2, 7–5
1962 Швеція Ульф Шмідт (3) Швеція Ян-Ерік Лундквіст[en] 6–4, 7–5
1963 ПАР Гордон Форбс Австралія Воррен Вудкок[en] 6–1, 8–6, 6–3
1964 ПАР Кліфф Дрісдейл ПАР Кейт Діпраам[en] 6–1, 6–3
1965 ПАР Кліфф Дрісдейл (2) ФРН Вільгельм Бунгерт 6–0, 6–1, 6–1
1966 ПАР Фрю Макміллан ПАР Кейт Діпраам[en] 6–4, 7–5
1967 Австралія Рой Емерсон Румунія Йон Ціріак 1–6, 6–3, 6–4, 6–2
↓ Відкрита ера ↓
1968[a] Індія Раманатхан Крішнан ФРН Detlev Nitsche 6–2, 6–8, 6–4, retired
1969[a] ФРН Крістіан Кунке ФРН Вільгельм Бунгерт 2–6, 6–2, 6–0, 6–2
1970 Не проводився
1971[a] Австралія Беррі Філліпс-Мур Угорщина Іштван Гуяш 6–4, 6–3, 6–4
1972[a] ФРН Аттіла Корпаш[en] Югославія Zlatko Ivančić 6–8, 6–2, 6–3, 6–4
1973[a] ФРН Гаральд Ельшенбройх ФРН Ганс-Юрген Поманн 2–6, 6–0, 6–2, 6–4
1974[a] ФРН Ганс-Йоахім Плоц Франція Жак Тамен 6–1, 2–6, 6–4, 6–4
1975[a] ФРН Юрген Фассбендер
Австралія Дік Крілі 		Final interrupted
1976[a] ФРН Аттіла Корпаш[en] (2) Югославія Zlatko Ivančić
1977[a] ФРН Юрген Фассбендер ФРН Аттіла Корпаш[en]
↓  Grand Prix circuit  ↓
1978 ФРН Ульріх Піннер
 Австралія Кім Ворвік 6–4, 6–2, 7–6
1979 Чехословаччина Томаш Шмід ФРН Ульріх Піннер 6–4, 6–0, 6–2
1980 США Вітас Ґерулайтіс Польща Войцех Фібак 6–2, 7–5, 6–2
1981 Швеція Б'єрн Борг Чехословаччина Іван Лендл 1–6, 7–6, 6–2, 6–4
1982 Індія Рамеш Крішнан США Сенді Меєр 5–7, 6–3, 6–3, 7–6
1983 Іспанія Хосе Їгерас Швейцарія Гайнц Ґюнтгардт 6–1, 6–1, 7–6
1984 Франція Анрі Леконт США Джін Меєр 7–6(11–9), 6–0, 1–6, 6–1
1985 Чехословаччина Іван Лендл США Бред Гілберт 6–4, 6–0
1986 Аргентина Мартін Хайте Швеція Юнас Свенссон 7–5, 6–2
1987 Чехословаччина Мілослав Мечирж Швеція Ян Гуннарссон 6–0, 6–2
1988 США Андре Агассі Еквадор Андрес Гомес 6–4, 6–2
1989 Аргентина Мартін Хайте Югославія Горан Прпич 6–3, 6–2
↓  Тур ATP 500[b]  ↓
1990 Югославія Горан Іванишевич Аргентина Гільєрмо Перес Рольдан 6–7(2–7), 6–1, 6–4, 7–6(7–5)
1991 Німеччина Міхаель Штіх Аргентина Альберто Манчіні 1–6, 7–6(11–9), 6–4, 6–2
1992 Україна Андрій Медведєв ПАР Вейн Феррейра 6–1, 6–4, 6–7(5–7), 2–6, 6–1
1993 Швеція Магнус Густафссон Німеччина Міхаель Штіх 6–3, 6–4, 3–6, 4–6, 6–4
1994 Іспанія Альберто Берасатегі Італія Андреа Гауденці 7–5, 6–3, 7–6(7–5)
1995 Австрія Томас Мустер Швеція Ян Апелль 6–2, 6–2
1996 Австрія Томас Мустер (2) Росія Євген Кафельников 6–2, 6–2, 6–4
1997 Іспанія Алекс Корретха Словаччина Кароль Кучера 6–2, 7–5
1998 Бразилія Густаво Куертен Словаччина Кароль Кучера 4–6, 6–2, 6–4
1999 Швеція Магнус Норман Німеччина Томмі Гаас 6–7(6–8), 4–6, 7–6(9–7), 6–0, 6–3
2000 Аргентина Франко Скілларі Аргентина Гастон Гаудіо 6–2, 3–6, 4–6, 6–4, 6–2
2001 Бразилія Густаво Куертен (2) Аргентина Гільєрмо Каньяс 6–3, 6–2, 6–4
↓  Тур ATP 250  ↓
2002 Росія Михайло Южний Аргентина Гільєрмо Каньяс 6–3, 3–6, 3–6, 6–4, 6–4
↓  Тур ATP 500  ↓
2003 Аргентина Гільєрмо Кор'я Іспанія Томмі Робредо 6–2, 6–2, 6–1
2004 Аргентина Гільєрмо Каньяс Аргентина Гастон Гаудіо 5–7, 6–2, 6–0, 1–6, 6–3
2005 Іспанія Рафаель Надаль Аргентина Гастон Гаудіо 6–3, 6–3, 6–4
2006 Іспанія Давид Феррер Аргентина Хосе Акасусо 6–4, 3–6, 6–7(3–7), 7–5, 6–4
2007 Іспанія Рафаель Надаль (2) Швейцарія Стен Вавринка 6–4, 7–5
2008 Аргентина Хуан Мартін дель Потро Франція Рішар Гаске 6–4, 7–5
↓  Тур ATP 250  ↓
2009 Франція Жеремі Шарді Румунія Віктор Генеску 1–6, 6–3, 6–4
2010 Іспанія Альберт Монтаньєс Франція Гаель Монфіс 6–2, 1–2, RET.
2011 Іспанія Хуан Карлос Ферреро Іспанія Пабло Андухар 6–4, 6–0
2012 Сербія Янко Типсаревич Аргентина Хуан Монако 6–4, 5–7, 6–3
2013 Італія Фабіо Фоніні Німеччина Філіпп Кольшрайбер 5–7, 6–4, 6–4
2014 Іспанія Роберто Баутіста Аґут Чехія Лукаш Росол 6–3, 4–6, 6–2
2015[c] Іспанія Рафаель Надаль (3) Сербія Віктор Троїцький 7–6(7–3), 6–3
2016 Австрія Домінік Тім Німеччина Філіпп Кольшрайбер 6–7(2–7), 6–4, 6–4
2017 Франція Люка Пуй Іспанія Фелісіано Лопес 4–6, 7–6(7–5), 6–4
2018 Швейцарія Роджер Федерер Канада Милош Раонич 6–4, 7–6(7–3)
2019 Італія Маттео Берреттіні Канада Фелікс Оже-Аліассім 6–4, 7–6(13–11)
2020 Не проводився через пандемію коронавірусної хвороби
2021 Хорватія Марин Чилич Канада Фелікс Оже-Аліассім 7–6(7–2), 6–3
2022 Італія Маттео Берреттіні (2) Велика Британія Енді Маррей 6–4, 5–7, 6–3
2023 США Френсіс Тіафо Німеччина Ян-Леннард Штруфф[en] 4–6, 7–6(7–1), 7–6(10–8)
2024 Велика Британія Джек Драпер Італія Маттео Берреттіні 3–6, 7–6(7–5), 6–4

Парний розряд

Рік Чемпіони Фіналісти Рахунок
↓  Grand Prix circuit  ↓
1978 Чехія Ян Кодеш
Чехія Томаш Шмід		 Бразилія Карлус Кірмайр
Чилі Белус Прахокс		 6–3, 7–6
1979 Зімбабве Колін Даудесвелл
ПАР Фрю Макміллан		 Польща Войцех Фібак
Чехія Павел Сложил		 6–4, 6–2, 2–6, 6–4
1980 Зімбабве Колін Даудесвелл
ПАР Фрю Макміллан		 Нова Зеландія Кріс Льюїс
ПАР Джон Юїлл		 6–3, 6–4
1981 Австралія Пітер Макнамара
Австралія Пол Макнамі		 Австралія Марк Едмондсон
США Майк Естеп		 2–6, 6–4, 7–6
1982 Австралія Марк Едмондсон
США Браян Тічер		 Німеччина Andreas Maurer
Німеччина Вольфганг Попп		 6–3, 6–1
1983 Індія Ананд Амрітрадж
США Майк Бауер		 Чехія Павел Сложил
Чехія Томаш Шмід		 4–6, 6–3, 6–2
1984 США Сенді Меєр
Німеччина Andreas Maurer		 США Фріц Бунінг
США Ферді Тейган		 7–6, 6–4
1985 Чехія Іван Лендл
Чехія Томаш Шмід		 США Енді Колберг
Бразилія Жоао Суарес		 3–6, 6–4, 6–2
1986 Чилі Ганс Гільдемайстер
Еквадор Андрес Гомес		 Іран Мансур Бахрамі
Уругвай Дієго Перес		 6–4, 6–3
1987 США Рік Ліч
США Тім Павсат		 Швеція Мікаель Пернфорс
Швеція Магнус Тідеман		 6–3, 6–4
1988 Іспанія Серхіо Касаль
Іспанія Еміліо Санчес Вікаріо		 Швеція Андерс Яррід
Данія Мікаель Мортенсен		 4–6, 6–3, 6–4
1989 Чехія Петр Корда
Чехія Томаш Шмід		 Румунія Флорін Сегирчяну
Чехія Цирил Сук		 6–3, 6–4
↓  Тур ATP 500  ↓
1990 ПАР Пітер Олдріч
ПАР Дані Віссер		 Швеція Пер Генрікссон
Швеція Ніклас Утґрен		 6–3, 6–4
1991 Австралія Веллі Месур
Іспанія Еміліо Санчес Вікаріо		 Італія Омар Кампорезе
Хорватія Горан Іванишевич		 4–6, 6–3, 6–4
1992 США Гленн Леєндекер
ПАР Байрон Талбот		 Швейцарія Марк Россе
Іспанія Хав'єр Санчес		 4–6, 6–3, 6–4
1993 Нідерланди Том Нейссен
Чехія Цирил Сук		 ПАР Гері Мюллер
ПАР Піт Норвал		 7–6, 6–3
1994 США Скотт Мелвілл
ПАР Піт Норвал		 Нідерланди Якко Елтінг
Нідерланди Паул Гаргейс		 7–6, 7–5
1995 Іспанія Томас Карбонелл
Іспанія Франсіско Ройг		 ПАР Елліс Феррейра
Нідерланди Ян Сімерінк		 3–6, 6–3, 6–4
1996 Бельгія Лібор Пімек
ПАР Байрон Талбот		 Іспанія Томас Карбонелл
Іспанія Франсіско Ройг		 6–2, 5–7, 6–4
1997 Бразилія Густаво Куертен
Бразилія Фернандо Мелігені		 США Доналд Джонсон
США Франсіско Монтана		 6–4, 6–4
1998 Франція Олів'є Делетр
Франція Фабріс Санторо		 Австралія Джошуа Ігл
США Джим Грабб		 6–1, 3–6, 6–3
1999 Бразилія Жайме Онсінс
Аргентина Даніель Оршанік		 Північна Македонія Александар Кітінов
США Джек Вейт		 6–2, 6–1
2000 Чехія Їржі Новак (тенісист)
Чехія Давід Рікл		 Аргентина Лукас Арнольд Кер
США Доналд Джонсон		 5–7, 6–2, 6–3
2001 Аргентина Гільєрмо Каньяс
Німеччина Райнер Шуттлер		 Австралія Майкл Гілл
США Джефф Таранго		 4–6, 7–6, 6–4
↓  Тур ATP 250  ↓
2002 Австралія Джошуа Ігл
Чехія Давід Рікл		 ПАР Девід Адамс
Аргентина Гастон Етліс		 6–3, 6–4
↓  Тур ATP 500  ↓
2003 Чехія Томаш Цибулець
Чехія Павел Візнер		 Росія Євген Кафельников
Зімбабве Кевін Ульєтт		 3–6, 6–3, 6–4
2004 Чехія Їржі Новак (тенісист)
Чехія Радек Штепанек		 Швеція Сімон Аспелін
Австралія Тодд Перрі		 6–2, 6–4
2005 Аргентина Хосе Акасусо
Аргентина Себастьян Прієто		 Аргентина Маріано Худ
Іспанія Томмі Робредо		 7–6, 6–3
2006 Аргентина Гастон Гаудіо
Білорусь Максим Мирний		 Швейцарія Їв Аллегро
Швеція Роберт Ліндстедт		 7–5, 6–7, [12–10]
2007 Чехія Франтішек Чермак
Чехія Леош Фридль		 Іспанія Гільєрмо Гарсія-Лопес
Іспанія Фернандо Вердаско		 6–4, 6–4
2008 Німеччина Крістофер Кас
Німеччина Філіпп Кольшрайбер		 Німеччина Міхаель Беррер
Німеччина Міша Зверєв[en]		 6–3, 6–4
↓  Тур ATP 250  ↓
2009 Чехія Франтішек Чермак
Словаччина Міхал Мертиняк		 Румунія Віктор Генеску
Румунія Горія Текеу		 7–5, 6–4
2010 Аргентина Карлос Берлок
Аргентина Едуардо Шванк		 Німеччина Крістофер Кас
Німеччина Філіпп Пецшнер		 7–6(7–5), 7–6(8–6)
2011 Австрія Юрген Мельцер
Німеччина Філіпп Пецшнер		 Іспанія Марсель Гранольєрс
Іспанія Марк Лопес Таррес		 6–3, 6–4
2012 Франція Жеремі Шарді
Польща Лукаш Кубот		 Словаччина Міхал Мертиняк
Бразилія Андре Са		 6–1, 6–3
2013 Аргентина Факундо Баньїс[en]
Бразилія Томас Беллуччі		 Польща Томаш Беднарек
Польща Mateusz Kowalczyk		 2–6, 6–4, [11–9]
2014 Польща Mateusz Kowalczyk
Нова Зеландія Артем Сітак[en]		 Іспанія Гільєрмо Гарсія-Лопес
Австрія Філіпп Освальд[en]		 2–6, 6–1, [10–7]
2015[d] Індія Роган Бопанна
Румунія Флорін Мерджа		 Австрія Александер Пея
Бразилія Бруно Соарес		 5–7, 6–2, [10–7]
2016 Нова Зеландія Маркус Даніелл[en]
Нова Зеландія Артем Сітак[en]		 Австрія Олівер Марах
Франція Фабріс Мартен		 6–7(4–7), 6–4, [10–8]
2017 Велика Британія Джеймі Маррей
Бразилія Бруно Соарес		 Австрія Олівер Марах
Хорватія Мате Павич		 6–7(4–7), 7–5, [10–5]
2018 Німеччина Філіпп Пецшнер
Німеччина Тім Пюц		 Швеція Роберт Ліндстедт
Польща Марцин Матковський		 7–6(7–5), 6–3
2019 Австралія Джон Пірс (тенісист)
Бразилія Бруно Соарес		 Індія Роган Бопанна
Канада Денис Шаповалов		 7–5, 6–3
2020 Не проводився через пандемію коронавірусної хвороби
2021 Бразилія Марсело Демолінер[en]
Мексика Сантьяго Гонсалес[en]		 Уругвай Аріель Беар[en]
Еквадор Ґонсало Ескобар[en]		 4–6, 6–3, [10–8]
2022 Польща Губерт Гуркач
Хорватія Мате Павич		 Німеччина Тім Пюц
Нова Зеландія Майкл Вінус		 7–6(7–3), 7–6(7–5)
2023 Хорватія Нікола Мектич
Хорватія Мате Павич		 Німеччина Кевін Кравіц
Німеччина Тім Пюц		 7–6(7–2), 6–3
2024 Бразилія Рафаель Матос[en]
Бразилія Марсело Мело		 Велика Британія Джуліан Кеш[en]
США Robert Galloway		 3–6, 6–3, [10–8]

Примітки

  1. ↑ а б Tournaments:Championships of Stuttgart - Stuttgart Open. The Tennis Base. Madrid, Spain: Tennismem SAL. Архів оригіналу за 15 травня 2023. Процитовано 21 листопада 2023. [Архівовано 2023-05-15 у Wayback Machine.]
  2. ↑ BOSS Open, Stuttgart Prize Money 2022. perfect-tennis.com. Процитовано 7 червня 2022.
  1. ↑ а б в г д е ж и к Турнір recognized as minor title by ATP.
  2. ↑ Known as Турнір Series from 1990 till 1999 and International Series Gold from 2000 till 2008.
  3. ↑ Турнір surface changed from clay to grass court.
  4. ↑ Турнір surface changed from clay to grass court.

Посилання

Шаблон:ATP Stuttgart

48°47′46″ пн. ш. 9°10′08″ сх. д. / 48.796° пн. ш. 9.169° сх. д. / 48.796; 9.169