|
Station to Station
Station to Station — десятий студійний альбом британського музиканта Девіда Боуї, був виданий на лейблі RCA Records в 1976 році. Альбом вважається однією найбільш значущих робіт Боуї, також він примітний тим, що в цей період був створений останній грандіозний образ музиканта — Виснажений Білий Герцог. Альбом був записаний після того, як Девід завершив зйомки у фільмі Ніколаса Роуга — «Людина, яка впала на Землю», зображення на його обкладинці — це кадр з цієї кінострічки (момент, коли Боуї заходить в космічний корабель). Під час запису платівки, у Девіда була важка наркотична залежність, особливо від кокаїну[1][2]. У музичному плані, Station To Station став перехідним альбомом для музиканта, так він запозичив фанк та соул зі своєї попередньої роботи — Young Americans. Водночас, на альбомі з'явилися нові музичні течії з синтезаторами та модними ритмами, які були натхненні саундом німецьких електронних гуртів, таких як Kraftwerk та Neu!. Ця електронна стилістика була використана в так званій Берлінській Трилогії, записаній з Брайаном Іно в 1977-79 рр.. Лірика альбому відображала інтерес Боуї до міфології та релігії, а також праць Ніцше та Алістера Кроулі. Змішуючи одночасно фанк, краут-рок, романтичні балади та окультизм, Station To Station характеризують як «одночасно один з найбільш доступних альбомів Боуї і найбільш незбагненних»[3]. Сингл «Golden Years» потрапив в топ-5 хіт-парадів Великої Британії і США. Журнал Rolling Stone помістив альбом на 323 місце в своєму списку «500 найбільших альбомів усіх часів». Посилання
Список композиційАвтор слів Девід Боуї, автор музики Девід Боуї, якщо не зазначено інше.
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
