Salix scouleriana

Salix scouleriana
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина:	Вербові (Salicaceae)
Рід:	Верба (Salix)
Вид:	S. scouleriana
Біноміальна назва
Salix scouleriana Barratt ex Hook.

Salix scouleriana — вид квіткових рослин із родини вербових (Salicaceae).

Морфологічна характеристика

Це дерево чи кущ 1–10(20) метрів заввишки. Гілки сіро-бурі, жовто-бурі чи червоно-бурі, не сизі, голі чи запушені; гілочки жовто-зелені чи жовто-бурі, від рідкісних до густих ворсинок, волокнисті чи оксамитові. Листки на ніжках 2–13 мм; найбільша листкова пластина зазвичай зворотно-ланцетна, іноді вузько-еліптична, еліптична чи зворотно-яйцеподібна, 29–100 × 9–37 мм; краї сильно чи злегка закручені чи плоскі, цілі, віддалено зазубрені, городчасті чи вигнуті; верхівка загострена, опукла чи округла; абаксіальна (низ) поверхня сірувата, від рідко до густо, коротко- чи довгої, шовковиста чи шерстиста, волоски (білі, іноді також залозисті), хвилясті чи прямі; адаксіальна поверхня злегка блискуча, волосиста чи помірно густо коротко-шовковиста; молода пластинка червонувата чи жовтувато-зелена, від рідко до щільно ворсинчаста, коротко чи довго шовковиста абаксіально, волоски білі, іноді також залозисті. Сережки квітнуть до появи листя: тичинкові 18–40.5 × 8–22 мм, маточкові 18–60 (90 у плодах) × 10–22 мм. Коробочка 4.5–11 мм. 2n = 76. Цвітіння: кінець лютого — середина червня[1].

Середовище проживання

Канада (Північно-Західні території, Манітоба, Британська Колумбія, Альберта, Саскачеван, Юкон); Мексика (Чіуауа, Сонора); США (Вайомінг, Вашингтон, Юта, Південна Дакота, Орегон, Аляска, Аризона, Каліфорнія, Колорадо, Айдахо, Монтана, Невада, Нью-Мексико)[2]. Населяє сухі хвойні ліси, зрілі ліси на околицях струмків і озер, лісові болота, луки, субальпійські схили, джерела, соснові пустелі, отвори в старих гарах, арройо та порушені ділянки, піщані, мулисто-глинисті або гравійні, магматичні субстрати; 0–3500 метрів[1].

Використання

Рослина збирається з дикої природи для місцевого використання як ліки та джерело матеріалів. Його використовують у стабілізації ґрунту та проектах відновлення дикої природи, а також вирощують як декоративну рослину, особливо на заході Північної Америки[3].

Примітки

1. Salix scouleriana. Flora of North America. efloras.org. Процитовано 18.03.2023.
2. Salix scouleriana. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 18.03.2023.
3. Salix scouleriana. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. Процитовано 18.03.2023.