Radio Ukraine International

Radio Ukraine International

Країна	Україна
Місто трансляції	Київ
Територія	Земля
Мова	білоруська, болгарська, гагаузька, румунська, словацька, угорська, українська
Вперше в ефірі	1950 (75 років)
Формат	розмовне
Власник	Національна суспільна телерадіокомпанія України
Керівники	Дмитро Хоркін
Братні проєкти	Українське радіо Радіо Промінь Радіо Культура Радіоточка
Адреса	Будинок Українського радіо — Україна, 01001, Київ, вулиця Хрещатик, 26
Вебсторінка	ukr.radio/RUI_about

«Radio Ukraine International» (RUI) — міжнародний радіоканал у складі Національної суспільної телерадіокомпанії України. Передачі шістьма мовами (румунською, болгарською, гагаузькою, угорською, словацькою та білоруською) готуються Головною редакцією програм іноземними мовами Українського Радіо[1]. Радіостанція не має окремих повноцінних мовних версій, усі варіанти йдуть на одному каналі в різний час.

Історія

Передачі іномовлення для української діаспори розпочались у 1950 році під назвою «Радіо Київ». Згодом були додані програми англійською (з 1962), німецькою (з 1966) та румунською (з 1970). Необхідність появи конкретних іноземних мов на радянському радіо мотивувалася лише політичними й ідеологічними потребами офіційної Москви[2].

1991-й став останнім роком українського радянського іномовлення. Після набуття Україною Незалежності «Радіо Київ» стало представником суверенної української держави у світовому інформаційному просторі^[ненейтрально]. Українське іномовлення було перейменовано на Всесвітню службу радіомовлення України з ефірною назвою «Радіо Україна» (Radio Ukraine International для іншомовних редакцій). Станом на 1991 рік радіопрограми для закордонних країн звучали щодня в ефірі 7,5 годин. Транслювалися на країни Західної Європи та Північної Америки українською, румунською, англійською та німецькою мовами.[3][4][5]

Початково мовлення велося з території України на багатьох частотах на коротких (остаточно скасовано в травні 2011 року)[6] та середніх хвилях. Пізніше було запроваджено мовлення через Інтернет на сайті НРКУ та через супутники.[7]

10 грудня 2014 року на сайті Національної радіокомпанії України було повідомлено про початок мовлення російською мовою на середньохвильовій частоті 1431 кГц та в Інтернеті.[8] Мовлення російською на частоті 1431 кГц розпочалося 10 грудня 2014 року й припинилося 1 лютого 2018 року. 1 лютого 2021 року мовлення на середніх хвилях (549 кГц) було відновлено,[9] але через брак коштів передавач був відключений вже 31 грудня.[10]

Навесні 2022 року, у зв'язку із російським вторгненням в Україну, формат мовлення RUI був кардинально змінений, тепер представляючи собою лише випуски новин та короткометражні рубрики. Було розпочато мовлення польською, болгарською, угорською, словацькою та білоруською. З ініціативи Литви розпочалась ретрансляція RUI на середніх хвилях через передавач у цій країні.[11] З 30 липня 2023 року скасовано мовлення російською[12], з 1 жовтня 2023 року — німецькою[13], з 21 квітня 2024 року — англійською[14], з 14 вересня 2024 року — польською[15].

Платформи мовлення

• онлайн http://radio.ukr.radio:8000/ur4-mp3
• на середніх хвилях — в Європі на 1386 кГц з 23:00 до 05:30 за київським часом[16]

Див. також

• Українське радіо
• Радіо Промінь
• Радіо Культура
• UATV

Примітки

1. Дмитро Хоркін: «До перетворення на Суспільне в “Українського радіо” була абсолютно бездарна структура». stv.detector.media (укр.). 27 червня 2018. Процитовано 12 квітня 2023.
2. Людмила Павленко. Всесвітня служба «Радіо Україна»: сучасний стан та перспективи мовлення іноземними мовами // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальная коммуникация». — Том 21 (60), 2008, № 1, с. 78—83
3. Людмила Павленко. [Основні етапи становлення та розвитку Всесвітньої служби радіомовлення України] // Журналістика, філологія та медіаосвіта: Збірник наукових доповідей. Т. 2. — Полтава: Освіта, 2009. — с. 263-265
4. Людмила Павленко. Павленко Л. Г. Основні принципи інформаційної діяльності сучасного українського іномовлення // Наукові записки Інституту журналістики. 2006. Т. 24. с.
5. Людмила Павленко. Інформаційні пріоритети сучасного мовлення закордонних радіостанцій в Україні // «Теле- та радіожурналістика», 2010. — Вип. 9, ч. 2. — с. 110-116
6. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 21 січня 2012. [Архівовано 2012-07-07 у Archive.is]
7. Конах. В. К. Еволюція іномовлення в іноземних державах: досвід для України. Аналітична записка// Національний інститут стратегічних досліджень, часопис «Актуальні проблеми міжнародних відносин». Випуск 118 (частина І). 2014 (html [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.])
8. «Українське радіо» розпочало мовлення російською на Україну і європейську частину Росії // Державний комітет телебачення і радіомовлення України, 11 грудня 2014. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 12 грудня 2014. [Архівовано 13 грудня 2014 у Wayback Machine.]
9. «Українське радіо» відновлює мовлення на середніх хвилях. stv.detector.media. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 10 лютого 2021.
10. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022.
11. LRT (укр.). 21 червня 2023. Процитовано 10 серпня 2023.
12. Ukraine: Security Issue — RU | Radio Ukraine International. ukr.radio. Процитовано 9 вересня 2023.
13. Ukraine: security issue - DE | Radio Ukraine International. ukr.radio. Процитовано 19 квітня 2024.
14. The indestructible | Radio Ukraine International. ukr.radio (ua) . Процитовано 31 грудня 2024.
15. Ukraine: Security Issue — PL | Radio Ukraine International. ukr.radio (ua) . Процитовано 31 грудня 2024.
16. MWLIST quick and easy: Europe, Africa and Middle East. www.mwlist.org. Процитовано 12 квітня 2023.

Посилання

• Офіційний сайт
•  Radio Ukraine International (англомовне мовлення) у соцмережі «Facebook» (англ.)
• Всесвітня служба радіомовлення України (мовлення в інтернеті) // Національна радіокомпанія України
• Всесвітня служба радіомовлення України (щоденний розклад) [Архівовано 7 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Національна радіокомпанія України