RPMRPM (англ. Red Hat Package Manager — менеджер пакунків Red Hat[2] або RPM Package Manager — RPM — менеджер пакунків) — позначає дві речі: формат пакунків програмного забезпечення і програму, створену для управління цими пакунками. Програма дозволяє встановлювати, видаляти і оновлювати програмне забезпечення. Формат RPM заснований на форматі, розробленому LSB. Спочатку розроблений компанією Red Hat для Red Hat Linux, RPM став використовуватися в багатьох дистрибутивах GNU/Linux і був портований на інші операційні системи: Novell NetWare (з версії 6.5 SP3), IBM AIX (з версії 5) та інші. Сьогодні «RPM Package Manager» використовується як рекурсивний акронім. Проєкт RPM 4 (rpm.org [Архівовано 15 червня 2018 у Wayback Machine.]) розвивається компанією Red Hat і використовується в таких дистрибутивах, як RHEL, Fedora, SUSE Linux, openSUSE, Mageia, ALT Linux і MeeGo. RPM 4 не слід плутати з проєктом RPM 5 (rpm5.org), який ніяк не пов'язаний з RPM 4 і з 2007 року розвивається паралельно іншою командою розробників. З дистрибутивів, що перейшли на RPM 5, можна відмітити Unity Linux, OpenEmbedded, ArkLinux і Mandriva Linux. Назви пакунківКожен пакунок RPM має назву, яка складається з декількох частин:
Зібраний пакунок зазвичай має такий формат назви:
Наприклад:
Іноді в пакунок входять початкові коди. Такі пакунки не містять інформації про архітектуру, вона замінюється на src. Наприклад:
Бібліотеки найчастіше розповсюджуються в двох окремих пакунках. Перший містить зібраний код, другий (зазвичай до нього додають -devel) містить заголовні файли і інші файли, необхідні розробникам. Необхідно стежити за тим, щоб версії цих двох пакунків збігалися, інакше бібліотеки можуть працювати некоректно. Пакунки з розширенням noarch.rpm не залежать від конкретної архітектури комп'ютера. Зазвичай вони містять графіку і тексти, що використовують інші програми. Структура пакунків RPMПакунок записується у двійковому форматі і складається з чотирьох розділів:[2]
Переваги і недоліки RPMПереваги RPM над іншими засобами управління і установкою програмного забезпечення:
Основні недоліки
Створення пакункуДля створення пакунку потрібний spec-файл. Це звичайний текстовой файл, має суфікс .spec і містить в собі назву пакунку, версію, номер реліза, інструкції по збірці і установці пакунку і список змін. За наявності spec-файла пакунок створюється командою rpmbuild Дуже короткий курс молодого бійця можна знайти тут; з англомовних керівництв можна рекомендувати хоч і старе, але багато в чому (особливо по частині макросів) актуальне Maximum RPM [Архівовано 16 травня 2008 у Wayback Machine.] і чернетка його оновленої версії — RPM Guide. Приклади використанняманіпуляції з пакунками
запити до бази RPM
База даних RPMБаза даних RPM представляє собою набір баз Berkeley DB, який ведеться в теці При встановленні або видалені програм, rpm перевіряє наявність необхідних залежностей, причому перевіряє не наявність файлів на файловій системі, а наявність саме в цій базі. Залежності іноді собою представляють не тільки файл, а абстрактну сутність, бібліотеку яка В набір утілит rpm входить функціонал аудиту, який дозволяє перевірити наявність або відсутність файлів які були встановлені в пакеті, їх контрольну суму а також встановлені права. База даних не має вбудованих механізмів журналювання, тому може постраждати від переривання процесу встановлення/видалення пакетів, помилок, нестачі вільного місця на файловій системі. Це призводить до неконсистентного стану бази, в такому випадку її можна відновити за допомогою При повній втраті бази, її можна відновити з наявних пакунків, з них можна отримати інформацію якою база повинна бути наповнена, в емулювати встановлення без перезапису файлів, а лише записи в базу Дистрибутиви LinuxСписок деяких найвідоміших дистрибутивів Linux, заснованих на RPM:
Виноски
Посилання
Дивись також |
Portal di Ensiklopedia Dunia