Pseudemoia entrecasteauxii

? Pseudemoia entrecasteauxii
Охоронний статус
Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Плазуни (Reptilia) Ряд: Лускаті (Squamata) Інфраряд: Сцинкоподібні (Scincomorpha) Родина: Сцинкові (Scincidae) Рід: Pseudemoia Вид: P. entrecasteauxii
Біноміальна назва
Pseudemoia entrecasteauxii (A.M.C. Duméril & Bibron, 1839)
Синоніми
Tiliqua entrecasteaux Lygosoma entrecasteauxii Lygosoma entrecasteauxi Gongylus entrecasteauxii Leiolopisma entrecasteauxi Leiolopisma entrecasteauxii Eulepis entrecasteauxii Claireascincus entrecasteauxii Niveoscincus entrecasteauxii
Посилання
Вікісховище: Pseudemoia entrecasteauxii Віківиди: Pseudemoia entrecasteauxii МСОП: 109480964 NCBI: 223249

Pseudemoia entrecasteauxii — вид сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae)[2]. Ендемік Австралії. Вид названий на честь французького мореплавця Антуана де Брюні д'Антркасто^[en][3].

Поширення і екологія

Pseudemoia entrecasteauxii мешкають на південному сході Австралії, від високогір'їв Нового Південного Уельсу до південної Вікторії та до півострова Ейр у Південній Австралії, а також на Тасманії та на островах Бассової протоки. Вони живуть в різноманітних природних середовищах, зокрема в помірних лісах і рідколіссях, на пустищах і луках, на базальтових кам'янистих рівнинах, в прибережних заростях та на високогірних луках Великого Вододільного хребта, серед повалених дерев і опалого листя. Є живородними, народжують від 2 до 6 дитинчат[4][5][6][7][8]. Тривалість життя P. entrecasteauxii становить 5-6 років.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. Pseudemoia entrecasteauxii загрожує знищення природного середовища, зміни клімату та хижацтво з боку інтродукованих кішок і лисиць

Примітки

1. BirdLife International (2016). Pseudemoia entrecasteauxii: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 08 серпня 2023
2. Pseudemoia entrecasteauxii у Reptarium.cz Reptile Database
3. Beolens, Bo; Watkins, Michael; Grayson, Michael (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. xiii + 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. (Pseudemoia entrecasteauxii, p. 84).
4. Thompson, Michael B.; Stewart, James R.; Speake, Brian K.; Russell, Kylie J.; McCartney, Ruth J.; Surai, Peter F. (1999). Placental nutrition in a viviparous lizard (Pseudemoia pagenstecheri) with a complex placenta. Journal of Zoology. 248 (3): 295—305. doi:10.1111/j.1469-7998.1999.tb01030.x.
5. Griffith, Oliver W.; Brandley, Matthew C.; Belov, Katherine; Thompson, Michael B. (1 жовтня 2016). Reptile Pregnancy Is Underpinned by Complex Changes in Uterine Gene Expression: A Comparative Analysis of the Uterine Transcriptome in Viviparous and Oviparous Lizards. Genome Biology and Evolution (англ.). 8 (10): 3226—3239. doi:10.1093/gbe/evw229. ISSN 1759-6653. PMC 5174741. PMID 27635053.
6. Van Dyke, James U.; Griffith, Oliver W.; Thompson, Michel B. (2014). High food abundance permits the evolution of placentotrophy: evidence from a placental lizard, Pseudemoia entrecasteauxii . The American Naturalist. 184 (2): 198—210. doi:10.1086/677138. PMID 25058280.
7. Griffith, Oliver W.; Ujvari, Beata; Belov, Katherine; Thompson, Michael B. (2013). Placental lipoprotein lipase (LPL) gene expression in a placentotrophic lizard, Pseudemoia entrecasteauxii . Journal of Experimental Zoology Part B: Molecular and Developmental Evolution. 320 (7): 465—470. doi:10.1002/jez.b.22526. PMID 23939756.
8. Griffith, Oliver W.; Van Dyke, James U.; Thompson, Michael B. (2013). No implantation in an extra-uterine pregnancy of a placentotrophic reptile. Placenta. 34 (6): 510—511. doi:10.1016/j.placenta.2013.03.002. PMID 23522396.

Джерела

• Boulenger GA (1887). Catalogue of the Lizards in the British Museum (Natural History). Second Edition. Volume III. Lacertidæ, Gerrhosauridæ, Scincidæ, Anelytropidæ, Dibamidæ, Chamæleontidæ. London: Trustees of the British Museum (Natural History). (Taylor and Francis, printers). xii + 575 pp. + Plates I–XL. (Lygosoma entrecasteauxii, pp. 276–277).
• Duméril AMC, Bibron G (1839). Erpétologie générale ou Histoire naturelle complète des Reptiles. Tome cinquième [Volume 5]. Paris: Roret. viii + 854 pp. (Lygosoma entrecasteauxii, new species, p. 717) (in French).
• Greer AE (1974). "The generic relationships of the Scincid lizard genus Leiolopisma and its relatives". Australian Journal of Zoology, Supplemental Series 22 (31): 1–67. (Leiolopisma entrcasteauxii, new combination, p. 16).
• Hutchinson MN, Donnellan SC, Baverstock PR, Krieg M, Simms S, Burgin S (1990). "Immunological relationships and generic revision of the Australian lizards assigned to the genus Leiolopisma (Scincidae: Lygosominae)". Australian J. Zool. 38 (5): 535–554. (Pseudemoia entrecasteauxii, new combination).