Pentax K1000Pentax K1000 — однооб'єктивна дзеркальна фотокамера зі змінним об'єктивом для 35-мм кіноплівки, яку виробляла компанія Asahi Optical Co., Ltd. від 1976 до 1997 року. Всього продали понад три мільйони одиниць[1]. Випущено три версії камери та один лімітований випуск[2]. Фотоапарат призначений для фотографів-аматорів та студентів[3]. ІсторіяМодель K1000 випустили 1976 року як проміжну між K-серією та новою мініатюрною M-серією. Камера мала таку популярність, що коли Pentax згодом оголошували про намір вилучити K1000 зі своєї лінійки, вони щоразу наражалися на спротив поціновувачів. Остаточно модель зняли аж 1997 року — це 21 рік виробництва, що є одним із найдовших виробничих циклів серед плівкових фотоапаратів[4][5]. У K1000 використали новий байонет Asahi «K», на відміну від попередніх моделей Spotmatics із гвинтовим кріпленням M42. Від моделі Pentax ME, яка вийшла у той самий час і мала вимірювання з пріоритетом діафрагми, модель K1000 відрізнялася тим, що була повністю ручною[3]. Фактично існує три версії K1000:
1994 року вийшла лімітована серія К1000 Anniversary (всього 300 штук) для італійського ринку — з нагоди святкування 35-річчя партнерства з API-Pentax. Це спеціальне видання камери прикрасили особливою печаткою з номером. Презентаційна коробка також містила репродукцію срібного флорина — монети, яка була в обігу у Флоренції ще 1252 року. Камеру можна побачити в колекції музею Pentax у місті Масіко, Японія[2]. Основні технічні характеристики
ПопулярністьУ своїй мистецькій практиці камеру Pentax K1000 використовували такі фотографи: Тім Вокер[en][10], Дрю Берімор[11], Керол М. Гайсміт[en][12], Ян Йорс[en][13] та інші. У 2004 році британський фешн-фотограф Тім Вокер у своїй роботі «Лілі Коул і гігантська камера» зобразив саме Pentax K1000. Для знімка створили велетенський макет камери, лише замінили назву Pentax. Фотографія зберігається в музеї Вікторії та Альберта в Лондоні, проте зараз не є частиною експозиції[10]. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia