Музичний критик Роберт Крістгау заснував[1] та очолив опитування Pazz & Jop з моменту його створення в 1971 до 2005 року.
Pazz & Jop — щорічне опитування американського тижневика The Village Voice, що публікує рейтинги найуспішніших релізів року за 1971 рік та щороку з 1974 року. Опитування базується із складених на кінець року сотнями музичних критиків персональних переліків із десяти найуспішніших, на їхню думку, релізів року.[2][3] Воно було назване на знак подяки до журналу Jazz & Pop[en], що припинив своє існування 1971 року, і перейняв систему рейтингів, що використовувалася в щорічному опитуванні критики цього журналу.[4]
Pazz & Jop була представлене тижневиком The Village Voice 1971 року як опитування лише для альбомів;[5] з 1979 року його розширено і воно включає також і сингли.[6] Протягом багатьох років, тижневик також включив дрібні списки з опитування респондентів стосовно міні-альбомів,[7]музичних відеокліпів,[8]перевидання альбомів,[9] та компіляцій, але усі вони проіснували лише кілька років.[10] Опитування альбомів Pazz & Jop використовує бальну систему для формулювання рейтингу.[11] Критики, що беруть участь в опитуванні, присвоюють оцінку від 5 до 30 для кожного з альбомів у рейтингу топ-10, причому сума булів за всі 10 альбомів становить 100 балів.[11] Список синглів, однак, завжди не зважений.[11]
Історія
Pazz & Jop заснував критик The Village VoiceРоберт Крістгау.[12] Ідея назви опитування (спунеризмJazz & Pop) полягала в тому, що оскільки слів «pazz» та «jop» не існує, критики, що беруть участь в опитуванні, будуть оцінювати власне музичний твір, а не відволікатися на категорії та жанри.[13] У 1971 році англійська рок-група The Who очолила перше альбомне опитування Pazz & Jop з альбомом Who's Next.[14] Наступного року Крістгау покинув The Village Voice та перейшов до Newsday[en],[15] і опитування не проводилося знову до 1974 року,[16] коли Крістгау повернувся до The Village Voice[17] і опитування «стало інституцією», вважає його колега з The Village Voice Кріс Моланфі.[16] Англійський співак Іан Дюрі[en] та його гурт The Blockheads[en] очолили перше опитування синглів із треком «Hit Me with Your Rhythm Stick[en]» (1979).[14][13]Боб Ділан та Каньє Вест очолювали альбомне опитування найчастіше — по чотири їхні альбоми очолювати опитування. Окрім того, сингл Веста зайняв першу сходинку опитування 2005 року. Музичний критик Роберт Крістгау понад тридцять років координував опитування Pazz & Jop; він також писав щорічний супровідний нарис, в якому обговорювався зміст опитування.[18][19]
У 2002 році автор Бернар Жендрон відзначив різниць між результатами опитування 1999 року та найпопулярнішими альбомами того ж року в американських чартах журналу Billboard — лише п'ять альбомів із 40, що увійшли в опитування Pazz & Jop з'явились у чарті Billboard, що свідчить про продовження поділу між авангардною естетичною культурною акредитацією та комерційними оцінками успішності.[20] Хоча Pazz & Jop зарекомендував себе як опитування критиків із чіткою позицією, воно викликало критику, особливо за його методологію. У своїй промові 2001 року, Майк Дауті з New York Press[en] скаржився: «Під виглядом любові до музики ви прийняли найкрасивішу туманну форму людського самовираження, вичавивши її через спеціально створену систему дурних балів, спеціально створеного для цього безглуздого багаторічника і змусили вписати його в цю дивовижну, грізну систему чартів».[13]
Строк перебування Крістгау на посаді очільника Pazz & Jop сплив, коли він зі скандалом був звільнений із The Village Voice після продажу компанії в серпні 2006 року.[21] У відповідь на його звільнення кілька відомих критиків публічно оголосили, що більше не робитимуть підбірки пісень для опитування; Саша Фрер Джонс[en] із The New Yorker описав звільнення Крістгау як «ляпас по обличчю багатьох із нас [критиків] у багатьох відношеннях».[22] Незважаючи на це, The Village Voice продовжував виконувати це опитування, і Роб Гарвілла змінив Крістгау на посаді музичного редактора та наглядача опитування.[23] Щорічний нарис Крістгау до опитування Pazz & Jop було замінено кількома ретроспективними статтями, присвяченими музиці за минулий рік, написаними підбіркою критиків.[24]
У 2016 році назву опитування новими власниками газети було змінено з Pazz & Jop на Village Voice Music Critics Poll (укр.Опитування музичних критиків Village Voice).[25] Крістгау, який продовжував голосувати в опитуванні відтоді як покинув газету, висловив обурення щодо зміни назви.[25] Коли в січні 2017 року були оголошені результати 2016 року, опитуванню повернено назву Pazz & Jop.[26]
The Village Voice повністю припинив публікацію у серпні 2018 року.[27] Незважаючи на закриття газети, 20 грудня було повідомлено про опитування Pazz & Jop на 2018 рік, а Крістгау підтвердив його справжність у Твіттері.[28] Опитування 2018 року було опубліковане на вебсайті Village Voice 6 лютого 2019 року.[29]
Переможці в номінації «Найкращий альбом»
Альбоми американського музиканта Боба Ділана очолювали Pazz & Jop чотири рази.Альбом Speakerboxxx/The Love Below[en] (2003) американського хіп-хоп дуету Outkast набрав найбільшу загальну оцінку серед інших альбомів в історії опитування.Американський хіп-хоп виконавець Каньє Вест очолював Pazz & Jop із чотирма альбомами із восьми альбомів, які він випустив за час існування опитування.
↑Роберт Крістгау (2 березня 1972). Consumer Guide. The Village Voice. Postscript notes. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 17 вересня 2019. (англ.)
