Mercyful Fate

Mercyful Fate
King Diamond, 1999 рік
King Diamond, 1999 рік
Основна інформація
Жанрхеві-метал, спід-метал, прото-блек[1][2]
Роки1980–1985
1992–наші дні
КраїнаДанія
МістоКопенгаген
Моваанглійська
ЛейблCombat Records
Roadrunner Records
Metal Blade Records
СкладКінґ Даймонд
Майк Від
Хенк Шерманн
Бйарн Т. Холм
Шарлі Д'Анджело
covenworldwide.org
Mercyful Fate у Вікісховищі

Mercyful Fate — данський хеві-метал колектив.

Історія

Формування і перші релізи (1981—1985)

Mercyful Fate була сформована в Копенгагені, Данія в 1981 році, після розпаду гурту Brats. Brats були панк/метал-гуртом, який включав майбутніх учасників Mercyful Fate, вокаліста Кінга Даймонда, і гітаристів Хенка Шермана і Майкла Деннера[3]. Після двох студійних альбомів і декількох змін складу (включаючи додавання Даймонда і відхід Деннера), Даймонд і Шерман почали писати новий матеріал, який був важчим, ніж будь-яка попередня робота Brats[3]. Лейбл звукозапису гурту CBS не був задоволений матеріалом і вимагав, щоб вони припинили співати англійською мовою і стали більш комерційними[3]. В результаті Даймонд і Шерман залишають гурт і формують Mercyful Fate[3]. Після кількох змін складу і напівпрофесійних демо-записів, Mercyful Fate випустили однойменний міні-альбом в 1982 році[4][5]. Цей склад, що складався з Кінга Даймонда, Хенка Шермана, басиста Тімі Хансена, барабанщика Кіма Разза і гітариста Майкла Деннера[6], продовжив записувати перші два студійні альбоми гурту.

У липні 1983 році Mercyful Fate записали свій дебютний альбом на Easy Sound Recording в Копенгагені[7]. Названий Melissa, альбом спродюсовав Генрік Ланд і він вийшов 30 жовтня 1983 на Roadrunner Records[7]. Гітарист Генк Шерман хотів, щоб гурт рушив до комерційнішого звучання, від якого Кінг Даймонд відмовився і оголосив про свій відхід, який привів до розпаду гурту. За час своєї першої каденції колектив значною мірою вплинув на формування сценічного іміджу та філософії блек-металу.

«Mercyful Fate не має звучання блек-метал колективу з котрим більшість людей нині асоціюють блек-метал. Але на ранньому періоді саме вони включили окультні/сатанинські мотиви та елементи артистичної експресії» (Dolgar, Gehenna)[8]

Як зазначав сам Даймонд до зацікавлення сатанізмом його призвели твори ЛаВея.

Після розпаду (1985—1992)

Возз'єднання (1993—1999)

В 1993 році Кінг Даймонд, Генк Шерман, Майкл Деннер і Тімі Гансен возз'єднали Mercyful Fate (барабанщик Кіма Разза замінив Мортен Нільсен)[5]. Результатом був альбом In the Shadows, який вийшов 22 червня 1993 через Metal Blade Records[9]. Альбом також включав появу запрошеного музиканта, барабанщика Metallica Ларса Ульріха на треку «Return of the Vampire»[9]. Для туру на підтримку альбому, Мортена Нільсена замінив барабанщик Кінга Даймонда Снові Шоу, через травму коліна, яку отримав Нільсен[5]. Басиста Тімі Гансена замінив Шарлі Д'Анджело, оскільки Хансен не хотів брати участь у гастролях[5][10]. 27 червня 1994 гурт випустив Bell Witch, міні-альбом концертних треків, так само як студійні записи In the Shadows[11].

25 вересня 1994 році Mercyful Fate випустили альбом Time, який був записаний і змішаний в Dallas Sound Lab протягом травня-серпня 1994 року[12]. Після випуску альбому, барабанщика Снові Шоу замінив Бйарн Т. Холм для Time Tour[5]. Холма спочатку попросили приєднатися до Mercyful Fate в 1981 році, але він відмовився через попередні зобов'язання[5]. Гурт провів січень протягом лютого 1996 року, записуючи і змішуючи альбом Dead Again, який вийшов 20 серпня 1996 року[13]. Після випуску альбому, гітарист Майкл Деннер залишив гурт і його замінив Майк Від[5]. У жовтні 1997 року Mercyful Fate почали записувати альбом Dead Again на Nomad Recording Studio в Керролтоні, Техас[14]. Dead Again вийшов 9 червня 1998[14]. У лютому 1999 року Mercyful Fate почали записувати альбом 9, який вийшов 15 травня 1999 року[15].

Остання діяльність (1999-дотепер)

Стиль і вплив

Mercyful Fate були частиною першої хвилі блек-металу, поряд з іншими гуртами, такими як Venom, Bathory і Hellhammer[16]. Багато з цих гуртів допомогли встановити стиль, на якому майбутні блек-метал виконавці пізніше побудують[16].

Учасники

Поточний склад

Колишні учасники

Сесійні музиканти

Дискографія

Студійні альбоми

Примітки

  1. ↑ Mercyful Fate: Melissa - Review. Allmusic. Архів оригіналу за 18 квітня 2013. Процитовано 9 грудня 2012.
  2. ↑ Sharpe-Young, Garry and Born, R. Mercyful Fate. MusicMight. Архів оригіналу за 20 вересня 2012. Процитовано 8 грудня 2009.
  3. ↑ а б в г King Diamond interviewed in 1997 (англ.) . YouTube. Архів оригіналу за 10 червня 2014. Процитовано 13 вересня 2013.
  4. ↑ Jaschinski, Björn Thorsten. (Листопад 2010). Seziertisch. Rock Hard (282): 28.
  5. ↑ а б в г д е ж Mercyful Fate - Band members. KingDiamondCoven.com. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 8 грудня 2012. [Архівовано 2015-06-22 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Mercyful Fate at KingDiamondCoven.com (англ.) . KingDiamondCoven.com. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 13 вересня 2013. [Архівовано 2013-10-20 у Wayback Machine.]
  7. ↑ а б Melissa at KingDiamondCoven.com (англ.) . KingDiamondCoven.com. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 13 вересня 2013. [Архівовано 2013-10-20 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Dayal Patterson «Black Metal: Evolution of the Cult»  — Feral House, 2013. — 600 с.: фот. — ISBN 1-936239-75-2
  9. ↑ а б In the Shadows at KingDiamondCoven.com. KingDiamondCoven.com. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 8 грудня 2012. [Архівовано 2012-12-13 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Sharlee D'Angelo Interview. About.com. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 7 січня 2013. [Архівовано 2013-10-23 у Wayback Machine.]
  11. ↑ The Bell Witch at KingDiamondCoven.com. KingDiamondCoven.com. Архів оригіналу за 14 грудня 2012. Процитовано 8 грудня 2012. [Архівовано 2012-12-14 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Time at KingDiamondCoven.com. KingDiamondCoven.com. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 8 грудня 2012. [Архівовано 2012-09-04 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Into the Unknown at KingDiamondCoven.com. KingDiamondCoven.com. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 8 грудня 2012. [Архівовано 2012-09-04 у Wayback Machine.]
  14. ↑ а б Dead Again at KingDiamondCoven.com. KingDiamondCoven.com. Архів оригіналу за 15 грудня 2012. Процитовано 8 грудня 2012. [Архівовано 2012-12-15 у Wayback Machine.]
  15. ↑ 9 at KingDiamondCoven.com. KingDiamondCoven.com. Архів оригіналу за 15 грудня 2012. Процитовано 8 грудня 2012. [Архівовано 2012-12-15 у Wayback Machine.]
  16. ↑ а б Dunn, Sam (2005). Metal: A Headbanger's Journey (motion picture). Seville Pictures.

Посилання