Ludella

Ludella
Студійний альбом
ВиконавецьДжиммі Роджерс
Дата випуску1990
Записаний1989
Жанрблюз
Тривалість48:28 (CD)
Моваанглійська
Місце концерту«Antone's», Остін, Техас
Студія звукозаписуОстін, Техас
ЛейблAntone's
ANT0012
ПродюсерКім Вілсон
Хронологія Джиммі Роджерса
Попередній
←
The Dirty Dozens (1987)
Walking by Myself (1990)
Наступний
→

Ludella — студійний альбом американського блюзового музиканта Джиммі Роджерса, випущений 1990 року лейблом Antone's. 1991 року він здобув нагороду Annual Blues Awards.

Про альбом

Альбом записаний близько 1989 року частково на студії та під час концерту в клубі «Antone's» в Остіні, штат Техас[1][2]. На студійній сесії звукозапису Роджерсу акомпанують піаніст Пайнтоп Перкінс, гармоніст Кім Вілсон, гітарист Дерек О'Браєн, басист Боб Строгер і барабанщик Тед Гарві[3]. На концертних записах з Роджерсом грають: Перкінс (фортепіано), Вілсон (губна гармоніка), Білл Кемпбелл і Г'юберт Самлін (обидва — гітара), Келвін «Фазз» Джонс (бас-гітара), та Віллі «Біг Айз» Сміт (барабани)[2]. Альбом спродюсований Вілсоном, а виконавчим продюсером став власник лейблу Antone's і однойменного клубу Кліффорд Ентон[2]. Матеріал платівки складається з 10 композицій і включає як інтерпретації старих хітів «Rock This House», заглавну «Ludella», «Sloppy Drunk» і «Chicago Bound» (записаних Роджерсом ще в 1950-х роках на Chess)[1], так і кавер-версії «Monkey Face Woman» Джеймса Одена і «Got My Mojo Working» Віллі Діксона[2].

Платівка вийшла 1990 року на Antone's, ставши першим альбомом для гітариста на цьому лейблі[1]. На CD-виданні 1990 року були додані ще три композиції: альтернативні дублі «Why Did You Do It?» і «You're Sweet» та «Naptown»[1].

1991 року на 12-й церемонії нагородження Annual Blues Awards альбом здобув перемогу в категорії «Найкращий альбом традиційного блюзу»[4].

Реакція критиків

Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic 4/5 зірок[5]

The Washington Post написав, що «Роджерс потрапляє тут у натхненну компанію: поєднання досвідчених ветеранів Чикаго та деяких молодих талантів з Техасу, зокрема гармоніста Кіма Вілсона та гітариста Дерека О'Браєна. Вілсон, фактично, спродюсував альбом, який є сумішшю студійних і концертних треків, а також альтернативних дублів і представляє Роджерса та його гостей (включно з колегою-гітаристом — легендарним Г'юбертом Самліном) у різноманітній, але незмінно приємній обстановці.»[6]

Оглядач AllMusic Білл Даль в своїй рецензії поставив Ludella оцінку 4 з 5, написавши, що це «один із найпоширеніших записів у величезному каталозі альбомів Роджерса. Поєднуючи студійні композиції із концертними виступами, цей сет дедалі нагадує минуле з чудовими інтерпретаціями «Rock This House», «Ludella», «Sloppy Drunk» і «Chicago Bound». Кім Вілсон є гідним послідовником Літтл Волтера на гармоніці, тоді як басист Боб Строгер і барабанщик Тед Гарві створюють м'який грув, акомпануючи видатному блюзмену.»[5]

Список композицій

Сторона А
#НазваАвторТривалість
1.«You're Sweet» (концертна)Джиммі Роджерс3:46
2.«Rock This House»Джиммі Роджерс4:30
3.«Can't Sleep for Worrying»Джиммі Роджерс3:48
4.«Why Did You Do It?» (концертна)Джиммі Роджерс4:47
5.«Sloppy Drunk» (концертна)Джиммі Роджерс4:54
Сторона В
#НазваАвторТривалість
1.«Gold Tailed Bird»Джиммі Роджерс5:10
2.«Chicago Bound»Джиммі Роджерс3:34
3.«Monkey Faced Woman» (концертна)Джеймс Оден3:03
4.«Ludella»Джиммі Роджерс3:23
5.«Got My Mojo Working»Віллі Діксон4:36

Учасники запису

Технічний персонал
  • Кім Вілсон — продюсери
  • Кліффорд Ентон — виконавчий продюсер
  • Дерек О'Браєн — асистент продюсера
  • Арт Нарум — арт-директор
  • Дерек О'Браєн, Кім Вілсон, Малкольм Гарпер — змішування
  • Марк Гуерра — фотографія
  • Девід Вайтіз — текст до платівки

Примітки

  1. а б в г Jimmy Rogers Discography (англ.). wirz.de. Процитовано 24 грудня 2023.
  2. а б в г Jimmy Rogers – Ludella (англ.). Discogs. Процитовано 24 грудня 2023.
  3. Jimmy Rogers — Ludella. LP liner notes (англ.)
  4. Award Winners and Nominees (англ.). Фонд Блюзу. Процитовано 24 грудня 2023.
  5. а б Ludella Review by Bill Dahl (англ.). AllMusic. Процитовано 24 грудня 2023.
  6. Joyce, Mike (12 липня 1991). Taking Blue Bayou Beyond The South. The Washington Post. Процитовано 24 грудня 2023.

Посилання