Lepanto (1887)

Броненосець «Лепанто»
Історія
Королівство Італія
Назва: «Лепанто»
Будівник: «Cantiere navale fratelli Orlando»
Закладений: 4 листопада 1876 року
Спуск на воду: 17 березня 1883 року
Прийнятий: 16 серпня 1887 року
Списаний: Виключений зі складу флоту 15 січня 1914 року
Доля: 27 березня 1915 року зданий на злам
Основні характеристики
Тип: Броненосець
Водотоннажність:
  • 13 898 т (стандартна)
  • 15 654 т (повна)
Довжина: 124,27 м
Ширина: 22,5 м
Осадка: 9,3 м
Потужність: 15 907 к.с.
Двигуни:
  • 26 парових котлів
  • 4 парові машини
Швидкість: 17 вузлів
Дальність
плавання:		 8 700 миль на швидкості 10 вузлів
Екіпаж: 756
Озброєння:
Бронювання:
  • Палуба: 76-102 мм
  • Барбети: 480 мм
  • Бойова рубка: 300 мм

«Лепанто» (італ. Lepanto) — броненосець Королівських військово-морських сил Італії типу «Італія» другої половини 19-го століття.

Історія створення

Броненосець «Лепанто» був закладений 4 листопада року на корабельні «Cantiere navale fratelli Orlando». Спущений на воду 17 березня 1883 року, вступив у стрій 16 серпня 1887 року.

Свою назву отримав на честь битви при Лепанто.

Історія служби

У 1888 році «Лепанто» брав участь в маневрах, на яких відпрацьовувався захист Ла-Спеції. Того ж року він взяв участь в морському огляді, на якому був присутній імператор Німеччини Вільгельм II.

У 1890 році «Лепанто» брав участь в маневрах флоту у складі Першої ескадри, куди також входити крейсери «П'ємонте», «Догалі» та чотири міноносці. Під час цих маневрів Перша ескадра імітувала атаку ворожого флоту. Під час маневрів флоту у 1893 році «Лепанто» був флагманським кораблем Постійної ескадри (італ. Permanent Squadron) адмірала Томмазо Савойського. Після маневрів корабель прийняв короля Італії Умберто I та німецького кайзера Вільгельма II.

У 1897 році «Лепанто» вирушив до Великої Британії, де представляв Італію на святкуваннях з нагоди 60-річчя правління королеви Вікторії.

На початку 1890-х років розглядалась можливість модернізації корабля за тим же принципом, що й «Енріко Дандоло», який отримав скорострільні 254-мм гармати. На «Італії» та «Лепанто» планувалось встановити 340-мм гармати. Але від цього плану довелось відмовитись як надто дорогого. протягом 1902-1910 років «Лепанто» використовувався як навчальний корабель, після чого був перетворений на плавучу казарму.

З початком у 1911 році італійсько-турецької війни планувалось відправити броненосці «Лепанто», «Італія» та «Енріко Дандоло» до Триполі, де вони мали підтримувати італійський гарнізон, що захопив місто. Основним мотивом відправки «Італія» та «Лепанто» була наявність великої кількості снарядів до їхніх гармат головного калібру. Але цей план не був реалізований.

У 1912 році «Лепанто» був виключений зі складу флоту, але у 1913 році знову включений до йог складу та використовувався як навчальний корабель. 15 січня 1914 року «Лепанто» був остаточно виключений зі складу флоту, 27 березня 1915 року проданий на злам.

Література

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)
  • Энциклопедия броненосцев и линкоров. / А. Е. Тарас, Минск, 2002 (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Lepanto (1887)