Броненосці типу «Ре д'Італія»
Броненосці типу «Ре д'Італія» (італ. Classe Re d'Italia) - броненосці Королівських військово-морських сил Італії другої половини 19-го століття. Історія створенняБроненосці типу «Ре д'Італія» були розроблені в рамках амбітної програми модернізації флоту прем'єр-міністра Італії Кавура після об'єднання Італії. Це були найбільші кораблі італійського флоту 60-х років XIX століття. За основу були взяті французькі броненосці типу «Глуар». Оскільки на той час Італія не могла самостійно будувати подібні кораблі, вони були замовлені у США і будувались на верфі «William H. Webb» у Нью-Йорку. КонструкціяКорпуси кораблів були дерев'яними, і прикривались залізною бронею від носу до корми товщиною 120 мм, але рульове управління залишалось незахищеним. Силова установка складалась з чотирьох парових котлів та однієї парової машини одиночного розширення потужністю 1812-1845 к.с., яка обертала один гвинт і дозволяла розвивати швидкість 10 вузлів. Крім того на трьох щоглах було встановлене вітрильне оснащення класу барка загальною площею 1 980 м.кв. Озброєння «Ре д'Італія» складалось з шести 203-мм гармат та 32 x 164-мм нарізних гармат. «Ре ді Портогалло» мав дві 254-мм гармати та 26 x 164-мм гармати. Обидва кораблі мали таран. У 1870 році озброєння «Ре ді Портогалло» було модернізоване - було встановлено шість 203-мм гармати, кількість 164-мм гармат було зменшено до дванадцяти. Корабель зберіг дві 254-мм гармати. Представники
Література
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Броненосці типу «Ре д'Італія»
|