Learjet 60

Learjet 60 в Тулузі
Тип	Бізнес-джет
Розробник	Learjet
Виробник	Bombardier Aerospace
Перший політ	10 жовтня 1990
Початок експлуатації	січень 1993
Статус	експлуатується
Роки виробництва	1991 - 2012
Виготовлено	400
Вартість одиниці	US$14.674 million[1]
Базова модель	Learjet 55
Learjet 60 у Вікісховищі

Learjet 60 (LJ605) — реактивний адміністративний середньомагістральний (бізнес-джет) літак виробництва компанії Bombardier Aerospace. Іменується також як Bombardier Learjet 60.

Історія літака

Learjet 60 являє собою поліпшену версію літака Learjet 55 з подовженим фюзеляжем і потужнішими двигунами. Перший політ літак виконав 10 жовтня 1990 року, сертифікат льотної придатності отримав в січні 1993 року.

Learjet 60 відрізняється від свого попередника Learjet 55 рядом конструктивних змін, пов'язаних з поліпшенням аеродинамічних властивостей літака, збільшенням потужності двигунів, улаштуванням нових закінцівок крила, зміни місць з'єднання крила з фюзеляжем на більш обтічні форми, збільшенням хорди крила і передньої кромки крила. Дані зміни дозволили поліпшити керованість на зльоті та посадці, зменшити показники лобового опору. Для використання нових моделей двигуна для них також розроблено новий пілон. Для підвищення характеристик стійкості і керованості, особливо на малих швидкостях польоту, під фюзеляжем літака в хвостовій частині передбачені «аеродинамічні гребені». За їх наявність літак отримав назву «Delta Fins» (Дельта-плавники).

Всього було побудовано 314 літаків, після чого у 2007 році виробництво тимчасово припинено, взята «виробнича пауза»[2][3][4]. Останньою моделлю літака була Learjet 60XR.

Літак вважається найаварійнішим у своєму класі через підвищені вимоги до керування, особливо на режимах зльоту і посадки[5].

В експлуатації

Learjet 60 компанії VistaJet Holding SA на зльоті

Learjet 60 в аеропорту Глазго

Цивільні експлуатанти

 Латвія

Один Learjet 60 в компанії Balticjet Aircompany[6]

 Мальта

Один Learjet 60 в компанії Eurojet Malta Limited.

Військові та урядові експлуатанти

 Аргентина

Один Learjet 60 в уряді провінції Тукуман[7].

Один Learjet 60 в компанії «Jefatura Del Estado Mayor»

 Колумбія

ВПС Колумбії Один Learjet 60 для перевезення VIP-персон[8]

Північна Македонія

Один Learjet 60 на заміну в квітні 2005 року застарілого Beechcraft Super King Air для перевезення VIP-персон[9]

 Малайзія

Два Learjet 60 у віданні Департаменту цивільної авіації Малайзії (DCAM).

 Мексика

Один Learjet 60 у складі Військово-морських сил Мексики[10].

 Молдова

Один Learjet 60 в компанії Nobil Air.

 США

Шість Learjet 60 у веденні Федерального управління цивільної авіації США для проведення перевірок навігаційного обладнання[11].

Льотно — технічні характеристики

Learjet 60

Основні характеристики

• Екіпаж: 2 чоловіки (льотчик і помічник)
• Пасажиромісткість: 7 (9) пасажирів
• Довжина: 17.881 м
• Висота: 4.471 м
• Розмах крила: 13.34 м

• Площа крила: 24.57 м^2
• Маса порожнього: 6641 кг
• Максимальна злітна маса: 10660 кг

Льотні характеристики

• Крейсерська швидкість: 778 км/год (на висоті 13,5 км)
• Практична дальність: 4461 км (4 пасажира)
• Швидкопідйомність: 22,9 м/с

Інциденти з літаком

• 19 вересня 2008 року літак Learjet 60 зазнав катастрофи під час зльоту з аеропорту Columbia Metropolitan Airport штату Південна Кароліна. Пасажири Тревіс Баркер та DJ AM поранені, решта 4 пасажири загинули[12]. Причиною послужило руйнування колеса шасі внаслідок якого літак викотився за ЗПС, розтрощив огорожу, перетнув шосе, врізався в насип і загорівся[13].
• 13 листопада 2014 року літак Learjet 60 з Боно й іншими пасажирами, що летіли з Дубліна в Берлін, втратив одну з дверей під час польоту. За межі салону також вилетіли речі пасажирів, літак благополучно приземлився в Берліні[14].

Примітки

1. Business Airplanes (PDF). Business & Commercial Aviation. Aviation Week. травень 2013. Архів оригіналу (PDF) за 17 червня 2014. Процитовано 16 липня 2017.
2. Learjet (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 листопада 2010. Процитовано 11 липня 2017. [Архівовано 2010-11-02 у Wayback Machine.]
3. Bombardier Suspends Learjet 60XR Production | Flying Magazine. Архів оригіналу за 7 серпня 2014. Процитовано 11 липня 2017. [Архівовано 2014-08-07 у Wayback Machine.]
4. Bombardier To Halt Learjet 60 Production | Business Aviation News: Aviation International News. Архів оригіналу за 17 жовтня 2014. Процитовано 11 липня 2017. [Архівовано 2014-10-17 у Wayback Machine.]
5. M. Huber, Lear Jet 60 [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.]
6. Balticjet Aircompany Charter Flights. Архів оригіналу за 8 лютого 2016. Процитовано 11 липня 2017. [Архівовано 2016-02-08 у Wayback Machine.]
7. Revista Flap internacional- aviação militar na América Latina. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 липня 2017. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
8. Revista Flap internacional- aviação militar na América Latina. Архів оригіналу за 13 листопада 2016. Процитовано 11 липня 2017.
9. aircraft. Архів оригіналу за 14 вересня 2007. Процитовано 11 липня 2017. [Архівовано 2007-09-14 у Wayback Machine.]
10. Image of Mexican Navy AMT-200. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
11. FAA Flight Check operations [Архівовано 16 червня 2011 у Wayback Machine.] AINonline
12. Crew in crash died of burns, smoke inhalation. Associated Press. Архів оригіналу за 22 вересня 2008. Процитовано 19 серпня 2016.
13. Runway Overrun During Rejected Takeoff, Global Exec Aviation, Bombardier Learjet 60, N999LJ. National Transportation Safety Board. Архів оригіналу за 19 листопада 2014. Процитовано 19 серпня 2016.
14. Bono Had a Mid-air Scare When a Door Fell Off His Learjet. TIME magazine. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 19 серпня 2016.

Література

• Taylor, Michael J. H. Brassey's World Aircraft & Systems Directory 1999/2000. London:Brassey's, 1999. ISBN 1-85753-245-7.

Посилання

• Bombardier Learjet. [Архівовано 24 червня 2013 у Wayback Machine.] Сайт [Архівовано 24 червня 2013 у Wayback Machine.]