L'Équipe

фр. L'Équipe[1] 

Країна	Франція
Тип	спортивна газета^[d]
Мова	французька[1]
Видавець	Éditions Philippe Amaury^d
Формат	таблоїд[2]
Періодичність	1 доба
Засновано	28 лютого 1946
Засновник	Жак Годде^d
Власник	Éditions Philippe Amaury^d
Головний офіс	Париж
ISSN	0153-1069, 2263-4940
lequipe.fr​(фр.)
L'Équipe у Вікісховищі

«Екіп»[3] (фр. L’Équipe) — французька щоденна національна спортивна газета. Назва газети українською перекладається як «Команда». Редакційна політика видання спрямована насамперед на освітлення футболу, регбі, моторного спорту і велоспорту. Перший номер газети вийшов у 1946 році, редакція нового видання була сформована на основі журналістів, які працювали в газеті фр. L'AutoL'auto, яка вважається попередницею «Екіп», ця газета мала вузьку спрямованість і була присвячена виключно автоспорту.

Слід зазначити, що газета L'Auto була організатором першої велосипедних перегонів Тур де Франс в 1903 році, а в 1919 році з'явилась жовта майка лідера перегонів і була жовтого кольору для того, щоб дати посилання на жовтий газетний папір, на якому видавали газету l'auto.

Історія

У 1940 році Жак Годде, директор Тур де Франс і спортивний журналіст, очолив газету. Він був сином фінансового директора L'Auto, Віктора Годде. Годде захищав свою газету в суді, коли французький уряд порушило справу, але так і не зміг повністю очистити ім'я газети від суспільної свідомості, яке було переконане у співпраці L'Auto якщо не з Німеччиною, то з президентом-маріонеткою Філіппом Петеном.

Годде дозволили відкрити нове видання-наступник, L'Équipe. Редакція газети зайняла приміщення через дорогу від колишньої редакції L'Auto, і це приміщення також належало L'Auto, хоча за офіційними документами на нього було накладено арешт. Однією з умов вирішення нової газети було те, що вона повинна видаватися на білому папері, а не жовтого, як L'Auto.

Нова газета почала виходити тричі на тиждень з 28 лютого 1946 року. З 1948 вона стала щоденною. Вона істотно випереджала своїх головних конкурентів — L’Élan і Le Sport завдяки висвітленню автоперегонів з натяком на газету-попередницю шляхом публікації текстів L'Auto нагорі сторінки шрифтом gothic print, який використовувався в довоєнній газеті для заголовків.

У 1968 році L'Équipe купив Емільєн Аморі, засновник видавничого дому Аморі. Його смерть у 1977 році призвела до шестирічної боротьби за спадщину між його сином і дочкою, яка закінчилася компромісом: Філіп Аморі став власником щоденних газет, а його сестра — таких журналістів, як Marie-France і Point de Vue. Філіп заснував власний видавничий будинок, в який увійшли L'Équipe, Le Parisien і Aujourd'hui. Після його смерті в 2006 році група перейшла його вдові і дітям.

Тираж

Рік	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009
L'équipe середній тираж	386 189	386 601	455 598	321 153	339 627	369 428	365 654	365 411	327 168	298 949	303 106

Два найбільших розпроданих тиражі газети випали на 13 липня 1998 року, після перемоги збірної Франції на чемпіонаті світу з футболу, коли було продано 1 645 907 примірників, а також на 3 липня 2000 року, після того, як Франція виграла чемпіонат Європи з футболу, після чого було продано 1 255 633 копій газети.

Примітки

1. The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0153-1069
   d:Track:Q12131129d:Track:Q90d:Track:Q70460099
2. https://www.franceinter.fr/emissions/la-chronique-de-l-instant-m/la-chronique-de-l-instant-m-26-fevrier-2018
3. Зарубежная печать : Краткий справочник. Газеты. Журналы. Информационные агентства / гл. ред. С. А. Лосев. — М. : Политиздат, 1986. — С. 132.

Посилання

• Офіційний сайт [Архівовано 23 лютого 2011 у Wayback Machine.]