KC and the Sunshine Band
KC and the Sunshine Band — американський музичний гурт, утворений 1973 року у Маямі Харрі Вейном «Кей Сі» Кейсі (Harry Wayne «KC» Casey), 31.01.1951, Хайлеа, Флорида, США — вокал, клавішні та Річардом Фінчем (Richard Finch), 25.01.1954, Індіанаполіс, Індіана, США — бас. Працюючи для маямської фірми «ТК», учасники дуету писали, аранжували та продюсували власні твори як для себе, так і для вокаліста Джорджа Маккрейя. До другої половини сімдесятих років The Sunshine Band стали одним з комерційно найуспішніших гуртів початку ери диско, маючи у своєму доробку хіт «Queen Of The Clubs» (1974 року він був у британському Тор 10) та три твори номер один у США: «Get Down Tonight», «That's The Way (I Like It)» (обидва 1975 року) і «(Shake, Shake, Shake) Shake Your Body» (1976 року), у яких знайшла свій відбиток танцювальна різновидність фанку. Проте цей стиль гурт розвинув майже до меж пародії у творах «I'm Your Boogie Man» (перше місце у США 1977 року) та «Boogie Shoes» (1978 року), але записана 1979 року витончена балада «Please Don't Go» не тільки покінчила з цими малооригінальними пошуками, а й стала великим хітом по обидва боки Атлантики. Того ж року КС записав у дуеті з Тері Де Саріо твір «Yes, I'm Ready», який видала фірма «Casablanca» і який піднявся до другого місця в американському чарті. Попри те, що під час виступів The Sunshine Band на сцені з'являлось майже до дванадцяти музикантів, до базового складу формації входили: Джером Сміт (Jerome Smith), 18.06.1953, Хайлеа, Флорида, США — гітара; Роберт Джонсон (Robert Johnson), 21.03.1953, Маямі, Флорида, США — ударні, а також Вейн та Фінч. 1980 року після розпаду фірми «ТК» група перебралася до «CBS/Epic». Однак великі плани, які музиканти збирались реалізувати на новій фірмі, на деякий час втратили свою реальність, коли у січні 1982 року Кейсі після автокатастрофи кілька місяців був паралізований. Проте наступного року доля знову посміхнулася гурту, коли їхня пісня «Give It Up» злетіла на верхівку британського чарту, а ще через рік повторила такий успіх у США (щоправда, у США її виконання було приписане лише одному «КС»). Але незабаром Кейсі та Фінч вичерпали свій талант до написання соул-поп пісеньок, які так полюбляли різні радіостанції, що призвело до повного спаду популярності гурту. Успіх перезаписаного 1991 року твору «That's The Way I Like It» мобілізував музикантів на підготовку матеріалу для чергового альбому, який під назвою «Oh Yeah!» випустила 1993 року на музичний ринок фірма «ZYX». Дискографія
KC
Сингли
ПриміткиПосилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia