|
Hyperloop
 Гіперлуп (Гіперпетля; англ. Hyperloop) — проєкт різновиду вакуумного потягу, який вперше був запропонований американськими інженерами Джеймсом Пауелом (James R. Powell) та Гордоном Денбі (Gordon Danby) у 2003 (вони є розробниками маглева)[1]. Згодом цю ідею було підтримано Ілоном Маском, винахідником та співзасновником фонду SpaceX. Система використовує магніти і турбіни, які запускають капсули на магнітній подушці для руху з величезною швидкістю по вакуумних трубах. Принцип Гіперпетлі схожий з пневматичною поштою, що використовувалася для транспортування документів[2]. Теоретично Гіперлуп уможливить півгодинні подорожі між середмістями Лос-Анджелеса та Сан-Франциско, зі швидкістю 1102 км/год[3][4][5]. АнонсІлон Маск вперше анонсував Гіперлуп 12 липня 2012 на заході, організованому ресурсом технічних новин PandoDaily, що відбувся в Санта-Моніці (Каліфорнія, США)[6]. У вересні 2012 Ілон Маск порівняв свій проєкт, що перебуває на стадії розробки, з наземним Конкордом. Для порівняння його швидкість перевищуватиме крейсерську швидкість Boeing 787 на 200 км/год. Гіперлуп є чимось середнім поміж «Конкордом» та електромагнітним рейкотроном, при цьому він не потребує рейок. Гіперлуп було запропоновано як альтернативу проєкту Високошвидкісної залізниці Каліфорнії[en] (CHSRA), прогнозована максимальна швидкість якої 350 км/год. Орієнтовна вартість лінії Hyperloop Лос-Анджелес — Сан-Франциско становить $6 млрд, що становить 10 % від вартості CHSRA. З 2015 SpaceX проводить міжнародні змагання транспортних капсул Hyperloop, щоб «пришвидшити появу її функціонального прототипу». У 2018 вже відбулися треті.[7] Можливість перевозити вантажі на Hyperloop може з'явитися в 2019, а пасажирів — у 2021. Для цього потрібно вирішити певні технічні та логістичні проблеми. Окрім проведення змагань щодо встановлення найкращої конструкції транспортної капсули для Hyperloop, Ілон Маск не має стосунку до будь-якої іншої компанії, що займається розвитком цієї технології, наприклад, Virgin Hyperloop. У квітні 2018 компанія Hyperloop Transportation Technologies оголосила про початок процесу будівництва першого з двох випробувальних ділянок транспортної системи Hyperloop[9]. Перші труби тунелю вже були відправлені до місця будівництва, розташованого неподалік від Тулузи, Франція. Тунель цієї ділянки, довжиною 320 м, буде прокладений по поверхні землі, а перші випробування цієї системи заплановані на другу половину поточного року. У світіУ лютому 2017 були проведені переговори між керівництвом компанії Virgin Hyperloop та урядом Індії щодо будівництва траси на території країни.[10] У березні 2017 компанія Hyperloop Transportation Technologies[en] підписала угоду з урядом Словаччини щодо можливості будівництва системи Hyperloop, що сполучить столиці трьох європейських країн. Передбачається прокласти маршрути Відень — Братислава та Братислава –Будапешт. Також планують з'єднати з Братиславою друге за величиною місто Словаччини — Кошиці.[11] У серпні 2017 компанія проводить техніко-економічне обґрунтування пректу в Індонезії, а також підписала погодження з Південною Кореєю, котра хоче замовити транспортну систему між Сеулом і Пусаном протяжністю 200 миль. Hyperloop Transportation Technologies також веде переговори з індійським урядом щодо виробництва вагонів для роботи у системі Hyperloop. Генеральний директор HTT Дірк Альборн передбачає, що Hyperloop запрацює вже в найближчі 3-4 роки.[12] 11 травня 2016 у пустелі штату Невада провели перше успішне випробування Hyperloop. Капсула всередині спеціальної труби змогла розігнатися до швидкості у 187 км/год за 1,1 сек. Це була перша публічна демонстрація Гіперпетлі[2]. Капсулу для перевезення людей розробляють інженери Массачусетського технологічного інституту. У цьому ж році вона була представлена у Бостоні[13]. 10 грудня 2020 Hyperloop був загаданий у «Стратегії стійкої та інтелектуальної мобільності», як один з видів екологічно чистого транспорту, який планується ввести в експлуатації до 2030 для скорочення викидів вуглецю.[14] 9 листопада 2020 стало відомо, що Hyperloop, який створюється Ілоном Маском, перевіз перших пасажирів у пустелі Невади.[8] В Україні
22 лютого 2018 міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив про заснування Центру транспортних інновацій HypeUA, який має створити тестовий майданчик для реалізації проєкту Hyperloop в Україні.[15] За ідеєю міністра, випробувальний майданчик планувалося створити поблизу м. Дніпро, а перший тунель мав поєднати це місто із Києвом.[16] 14 червня 2018 Міністерство інфраструктури України та компанія Hyperloop Transportation Technologies підписали меморандум про співпрацю у сфері технологій вакуумного поїзда Hyperloop. З боку міністерства меморандум підписав міністр інфраструктури Володимир Омелян, від Hyperloop — генеральний директор компанії Дірк Алборн. За різними оцінками будівництво 1 км наземної труби Hyperloop в Україні коштуватиме близько $10 млн.[17] В січні 2019 Національна академія наук України представила[джерело?] Міністерству інфраструктури України звіт щодо побудови тестової лінії Hyperloop. Звіт має назву «Перспективи розвитку транспорту п'ятого покоління в Україні». У ньому описані питання побудови магнітного підвісу, забезпечення герметичності високошвидкісного наземного транспорту та оцінка аеродинамічних та теплових навантажень.[джерело?] Поруч з Hyperloop Transportation Technologies, Укроборонпром, Агентством розвитку Дніпра, Інтерпайп, Unit.City, Українським інститутом майбутнього, Південмаш та Каховським заводом електрозварювального устаткування Національна академія наук України є одним із партнерів проєкту HyperUA.[18] 20 вересня 2019 новий міністр інфраструктури Владислав Криклій повідомив, що Hyperloop в Україні не буде, й назвав ідею абсурдною[19]. Див. такожПримітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Hyperloop
|
||||||||||||||||
