Hate Forest був створений у 1993 році Романом Саєнком.[1] Після чотирьох років існування гурт випустив свій перший повноцінний альбом «Скіфія» у 1999 році.[2] За ним рушила низка альбомів, кожен з яких був похмурим і таємничим, з обкладинками, що зображували засніжені або охоплені пожежею ліси. Після альбомів зі справді похмурими, сповненими ненависті композиціями, таких як «The Most Ancient Ones» (2001)[3] і «Purity» (2003)[4], гурт випустив «Battlefields» (2004)[5], більш несподіваний блек/дум-альбом, що перемежовується з традиційними українськими піснями.
Після майже десяти років існування гурт, здавалося, зник зі сцени, після виходу альбому Sorrow у 2005 році.[6] Офіційно гурт розпався у 2004 році.[7][8] Лідер гурту, Роман Саєнко, пізніше зосередився на інших своїх проєктах, а саме Drudkh, Dark Ages і Blood of Kingu. У 2000-х роках Hate Forest підписали контракт із лейблом «Osmose Productions» на перевидання своїх шести альбомів.[7]
У 2012 році «Osmose Productions» випустив колишній спліт Hate Forest / Ildjarn.[9]
З усім тим, гурт реформувався для одного виступу у 2019 році, на фестивалі «Metal East: Нове Коло» у Харкові 1 червня 2019 року.[10] Офіційне повернення гурту відбулося у грудні 2020 року на лейблі «Osmose Productions» з альбомом «Hour of the Centaur», як його описує лейбл:
Після 16 років смертельної дрімоти Hate Forest повертаються з новим альбомом "Hour Of the Centaur", створеним і записаним за кілька днів квітня 2020 року. Ви не знайдете тут нічого трендового чи нового - все та ж непроникна темна стіна звуку та бездонний вир, притаманний виключно гурту. Це лаконічний і чесний блек-метал, створений на східному кордоні Старої Європи, сповнений відрази до сучасного псевдоінтелектуального, селфі/інстаграмного "блеку".
Оригінальний текст (фр.)
After 16 years of deathlike slumber, Hate Forest is back with a new album called ” Hour Of the Centaur” created and recorded in few days of April 2020. You will not find anything trendy or new here – band’s same unpenetrable dark wall of sound and bottomless maelstrom exclusively. This is laconic and honest black metal crafted on Old Europe’s eastern frontier, full of disgust to modern pseudo-intellectual, selfie/ Instagram “black metal”.
Гурт повернувся 21 грудня 2022 року з новим альбомом «Innermost», випущеним на тому ж лейблі.[11] Незабаром після цього, у 2023 році, вийшов мініальбом «Sowing with Salt».[12] Також було анонсовано наступний альбом під назвою «Justice».
Ідеологія
У деяких джерелах гурт відносять до NSBM,[13][14][15] однак гурт ніколи не стверджував, що поділяє ці ідеї. Khaot (Костянтин Змієвський), барабанщик Hate Forest з 1999 по 2001 рік[16] та іншого гурту Саєнкоса Astrofaes з 1996 по 2000 рік, говорячи про інтерес учасників гурту до націонал-соціалізму в інтерв'ю для euronews 2020, зазначив наступне: «Знаєте, я грав з Astrofaes з 1996 по 2000 рік, протягом чотирьох років, і ми грали блек-метал з текстами в стилі блек-метал, і ми ніколи не цікавилися націонал-соціалізмом або неонацистами і подібними речами» і «Пізніше я приєднався до Hate Forest [...]. Я грав з ними близько двох років, ми відіграли лише один концерт. Я дуже добре знаю хлопців, і вони ніколи не були нацистами чи неонацистами».[17]
Хоча гурт не публікував текстів своїх пісень, у програмній назві Aryosophia (Аріософія), наприклад, можна почути фрагмент «Арійська свідомість втрачена» (англ.Aryan consciousness is lost). Гурт також використовує такі символи, як альґізруни,[18]трискеле[19] і кельтський хрест,[20] які часто використовуються в правоекстремістських колах, як елементи дизайну на своїх альбомах. Згідно з їхніми власними заявами, Hate Forest грають «справжній арійський блек-метал» (англ.true aryan black metal).[21]
Згідно з лейблом «Supernal Music», ідеологія Hate Forest базується на «арійсько-слов'янській»[К 1] міфології, філософії Фрідріха Ніцше[К 2] та елітаризмі. Крім того, «Supernal Music» рекламував гурт заявою: «Кожна нелюдь, яка купує релізи HATE FOREST, купує зброю проти себе» (англ.Every subhuman buying HATE FOREST releases buys a weapon against himself.).
Творчість
За роки діяльності колектив випустив п'ять повноформатних альбомів. Чотири з них, за темпом та виконанням — традиційний «Raw black metal». Збільшенням атмосферних мілітарних і етнічних елементів, та певними композиційними запозиченнями думу[22] виокремлюється «Battlefields». Гурт брав участь у різних тематичних фестивалях, як то «Коловорот»[23].
↑Деякі східноєвропейські NSBM-гурти підкреслюють нібито походження слов'янського племені від («первісних») аріїв. Попри очевидне протиріччя з націонал-соціалістичною расовою доктриною, згідно з якою слов'яни вважалися неповноцінними (див. Untermensch), ідеологічною метою цих псевдонаукових зусиль є "прирівняти" слов'ян до германських племен як "вищої раси". В інтерв'ю музиканту Nokturnal-Mortum Євгену Гапону наводиться таке порівняння: «Думка Гітлера про те, що слов'яни не є арійцями, є абсолютно помилковою. Сьогодні доведено, що слов'яни є чи не найпрямішими нащадками великих древніх аріїв». (Dornbusch/Killguss: Unheilige Allianzen, p. 245).
↑Тут в дусі блек-металу захищаються ідеї волі до влади та підкорення. Vergleich: «Саме поєднання філософії "волі до влади" Ніцше і етнічного націоналізму, який часто асоціюється з поклонінням язичницьким богам, вперше вказало деяким на сцені на жорстокий расизм і антисемітизм».(Bericht des Southern Poverty Law Center).
↑Decibel Magazine. web.archive.org. 23 лютого 2008. Архів оригіналу за 23 лютого 2008. Процитовано 6 квітня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
↑To Twilight Thickets | CultMetal. web.archive.org. 25 квітня 2009. Архів оригіналу за 25 квітня 2009. Процитовано 6 квітня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
↑Blood and Fire | CultMetal. web.archive.org. 9 травня 2016. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 6 квітня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
↑Sorrow | CultMetal. web.archive.org. 5 березня 2016. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 квітня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
↑Darkness | CultMetal. web.archive.org. 7 грудня 2008. Архів оригіналу за 7 грудня 2008. Процитовано 6 квітня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
