Gymnocalycium gibbosum
Gymnocalycium gibbosum ((Boed.) Backeb. & F.M.Knuth 1844; укр. Гімнокаліціум гібозум, Гімнокаліціум горбкуватий, Гімнокаліціум горбатий[2]) — кактус з роду гімнокаліціум (підрід Gymnocalycium). ЕтимологіяВидова назва gibbosum (укр. горбкуватий) дана через численні горбки, присутні на цій рослині[3]. Загальна біоморфологічна характеристикаОдин із найкрупніших представників роду. Рослини, зазвичай поодинокі, стебла оксамитові, кулясті до коротко-циліндричних, темно-синьо-зелені, 12-15 см заввишки, 10-12 см в діаметрі. Ребер 12-19, крупні, явно виражені, розділені борозенками на шестигранні горбки. Ареоли сірі. Центральних колючок 1-3, часто відсутні. Радіальних колючок 7-15 від блідо-коричневих до майже чорних, прямі, жорсткі, до 3,5 см завдовжки. Квітки білі або іноді червонуваті, до 6 см завдовжки і в діаметрі. Плоди палицевидні, зелені. Цей вид є ендемічним в Аргентині, де він широко поширений в південній частині країни, зустрічається у провінціях Чубут, Ла-Пампа, Мендоса, Ріо-Негро, Сан-Луїс, Санта-Крус. ЕкологіяРосте на висоті від 0 до 1 000 м над рівнем моря. Мешкає в гірських чагарниках і патагонському степу. Надає перевагу піщаним або гравійним алювіальним ґрунтам уздовж Ріо-Негро і Ріо-Колорадо, де він росте під кущами та іншими рослинами. Охорона у природіGymnocalycium gibbosum входить до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи, стан — в найменшому ризику. Має досить широкий ареал, чисельність популяції стабільна. Серйозних загроз для цього виду наразі немає. Зустрічається в декількох природоохоронних територіях, серед інших — в Національному парку Ліуе Калель. ПідвидиВиділяють два підвиди Gymnocalycium gibbosum.[4]
Інші джерела окрім типового підвиду Gymnocalycium gibbosum subsp. gibbosum як другий підвид виділяють Gymnocalycium gibbosum subsp. borthii (Koop ex H.Till) G.J.Charles[5]. Едвард Фредерік Андерсон — член Робочої групи Міжнародної організації з вивчення сукулентних рослин (IOS), колищній її президент у своїй фундаментальній монографії з родини кактусових «The Cactus Family» розглядає останній таксон як окремий вид — Gymnocalycium borthii[6]. Утримання в культуріЗавдяки суворому клімату в місцях зростання Gymnocalycium gibbosum, ці рослини досить витривалі. Всі вони ростуть порівняно повільно і цілком морозостійкі, так що взимку їх потрібно утримувати сухими і при низькій температурі, але, щоб стебло отримало типове для нього забарвлення, вони завжди повинні бути на повному сонці. В культурі легко і рясно цвітуть, якщо ростуть у відносно багатому, але добре дренованому субстраті. Розмножуються насінням. Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia