Gymnocalycium capillaense

? Gymnocalycium capillaense Гімнокаліціум капільянський
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Рослини (Plantae) Відділ: Вищі рослини (Streptophyta) Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta) Клас: Евдикоти Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) Родина: Кактусові (Cactaceae) Підродина: Cactoideae Триба: Trichocereeae Рід: Гімнокаліціум (Gymnocalycium) Підрід: Gymnocalycium[1] Вид: Гімнокаліціум капільянський
Біноміальна назва
Gymnocalycium capillaense (Schick) Hosseus, 1926
Синоніми
Echinocactus capillaensis Schick 1923 Echinocactus sigelianus Schick 1923 Gymnocalycium sigelianum (Schick) Hosseus 1926 Echinocactus suttehanus Schick 1923 Gymnocalycium sutterianum (Schick) Hosseus l926
Посилання
Вікісховище: Gymnocalycium capillaense Віківиди: Gymnocalycium capillaense EOL: 5190561 IPNI: 115369-2 ITIS: 907936 МСОП: 151930 NCBI: 762118 The Plant List: kew-2835565

Gymnocalycium capillaense (укр. Гімнокаліціум капільянський, Гімнокаліціум капіляензе)[2] — сукулентна рослина з роду гімнокаліціум (Gymnocalycium) родини кактусових (Cactaceae).

Історія

Вид вперше описаний у 1923 році німецьким ботаніком Карлом Шиком (нім. Carl Schick, 1881—1953) як Echinocactus capillensis, який відніс його до роду ехінокактус (Echinocactus). У 1926 році інший німецький ботанік, профессор Кордовського університету — Карл Курт Хоссеус^[es] (нім. Carl Curt Hosseus, 1878—1950) відніс його до роду гімнокаліціум.

Етимологія

Видова назва походить від місця зростання цього виду — міста Капілья-дель-Монте^[es] (ісп. Capilla del Monte)[3].

Ареал і екологія

Gymnocalycium capillaense є ендемічною рослиною Аргентини. Ареал розташований у провінціях Кордова і Сан-Луїс. Рослини зростають на висоті від 500 до 1500 метрів над рівнем моря в чакових лісах та високогірних луках.

Морфологічний опис

Орган	Опис
Рослини	формують численні групи.
Стебло	приплюснуто-кулясте, матове, синьо-зеленого кольору до 8 см заввишки і в діаметрі.
Епідерміс
Ребра	до 13 із низькими, округлими горбками.
Ареоли	овальні з білою шерстю.
Аксили
Колючки	близько 5, жовтувато-білі, до 1,2 см завдовжки.
Квіти	ніжного рожево-білого кольору, до 7 см завдовжки і 6 см в діаметрі.
Бутони
Зовнішні пелюстки
Внутрішні пелюстки
Тичинки
Маточка
Плоди	палицеподібні, синюваті.
Насіння

Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню

Gymnocalycium capillaense входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC). Рослина місцево поширена і рясна. Поточна тенденція чимельності популяції стабільна. Основних загроз для цього виду немає.

Gymnocalycium capillaense зустрічається у природному заповіднику «Ла Кебрада»^[es] (ісп. Reserva hídrica natural Parque La Quebrada).

Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[4]

Утримання

Цей вид є гірською рослиною, тому є дуже витривалим і пристосованим до холодної сухої зими. Влітку корисними будсть полив і розміщення на повному сонці.

Примітки

1. [[Біологічна класифікація - Классификация]] рода Gymnocalycium по [[Ганс Тілль - Х. Тиллю]] (Н. Till, 2003). Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 17 серпня 2020. Классификация рода Gymnocalycium по Х. Тиллю (Н. Till, 2003) (рос.)
2. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
3. Urs Eggli, Leonard E. Newton. Etymological Dictionary of Succulent Plant Names (укр. Етимологічний словник назв сукулентних рослин). — Berlin/Heidelberg : Springer, 2010. — С. 40. — ISBN 978-3-642-05597-3. (англ.)
4. Gymnocalycium capillaense. CITES.^[недоступне посилання] (англ.)

Література

• Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург : ООО „СЗКЭО“ Кристалл», 2004. — 208 с. — ISBN 5-306-00348-6. (рос.)
• Hunt, D. R. CITES Cactaceae Checklist (ed. 2). — Richmond : Royal Botanic Gardens Kew, 1999. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (англ.)
• John Pilbeam. Gymnocalycium. A Collector's Guide. — A.A. BALKEMA / ROTTERDAM / BROOKFIELD, 1995. — 191 с. — ISBN 9789054101925. (англ.)
• Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — 776 с. — ISBN 978-0881924985. (англ.)
• Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon. — Milborne Port : DH Books, 2006. — 899 с. — ISBN 978-0953813445. (англ.)
• Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena : Fischer, VEB, 1979. — 822 с. — ISBN 978-3437201790. (нім.)

Джерела

• Gymnocalycium capillaense. Королівські ботанічні сади в К'ю. Процитовано 17.08.2020. (англ.)
• Gymnocalycium capillaense. Desert-tropicals. Процитовано 17.08.2020.^[недоступне посилання] (англ.)
• Gymnocalycium capillaense. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Процитовано 17.08.2020. (англ.)
• Gymnocalycium capillaense. Cactiguide. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 17.08.2020.(англ.)
• Gymnocalycium capillaense. Cactus and Succulent Field Number Finder — Results (укр. Польові номера результатів знахідок кактусів і сукулентів). Процитовано 17.08.2020. (англ.)
• Gymnocalycium capillaense. Plantsystematics. Процитовано 17.08.2020. (англ.)
• Gymnocalycium capillaense. Dave's Garden. Процитовано 17.08.2020. (англ.)
• Gymnocalycium capillaense (Schick) Hosseus. Llifle. Encyclopedias of living forms. Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 17.08.2020. (англ.)
• Gymnocalycium capillaense. Cactus art. The world of cacti & succulents. Процитовано 17.08.2020. (англ.)
• Gymnocalycium capillaense. Gymnocalycium Galerie. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 17.08.2020. (фр.)
• Gymnocalycium capillaense (Schick) Hosseus 1926. Encyclopédie des Cactus, Plantes Grasses et Succulentes (укр. Енциклопедія кактусів, сукулентних рослин і трав)]. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 17.08.2020. (фр.)
• Gymnocalycium capillaense. База данных по роду Gymnocalycium – Gymnocalycium Genus Database. Процитовано 17.08.2020. (рос.)
• Gymnocalycium capillaense. Московський клуб любителів кактусів. Архів оригіналу за 12.06.2018. Процитовано 17.08.2020. (рос.)

Портал «Ботаніка»   Портал «Біологія»