Gymnocalycium anisitsii

? Gymnocalycium anisitsii Гімнокаліціум Анісіча
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Рослини (Plantae) Відділ: Вищі рослини (Streptophyta) Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta) Клас: Евдикоти Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) Родина: Кактусові (Cactaceae) Підродина: Cactoideae Триба: Trichocereeae Рід: Гімнокаліціум (Gymnocalycium) Підрід: Microsemineum[1] Вид: Гімнокаліціум Анісіча
Біноміальна назва
Gymnocalycium anisitsii (K.Schum.) Britton & Rose, 1922
Підвиди
Gymnocalycium anisitsii subsp. anisitsii Gymnocalycium anisitsii subsp. multiproliferum (P.J.Braun) P.J.Braun & Esteves
Синоніми
Echinocactus anisitsii K.Schum. Echinocactus joossensianus Boed. Gymnocalycium anisitsii var. griseopallidum H.Till & Amerh. Gymnocalycium anisitsii var. pseudomalacocarpus Backeb. ex H.Till & Amerh. Gymnocalycium anisitsii var. tucavocense Backeb. ex H.Till & Amerh. Gymnocalycium anisitsii subsp. volkeri Amerh. Gymnocalycium griseopallidum Backeb.
Посилання
Вікісховище: Gymnocalycium anisitsii Віківиди: Gymnocalycium anisitsii EOL: 5183133 IPNI: 133295-1 ITIS: 907945 МСОП: 152505/121537904 NCBI: 432491 The Plant List: kew-2835528

Gymnocalycium anisitsii (укр. Гімнокаліціум Анісіча, Гімнокаліціум анісічі)[2] — сукулентна рослина з роду гімнокаліціум (Gymnocalycium) родини кактусових (Cactaceae).

Історія

Gymnocalycium anisitsii на поштовій марці України 2014 року

Вид вперше описаний німецьким професором ботаніки Карлом Моріцом Шуманом (нім. Karl Moritz Schumann, 1851—1904) як Echinocactus anisitsii у 1900 році у виданні «Bluehende Kakteen»[3]. У 1922 році американські ботаніки Натаніель Лорд Бріттон (англ. Nathaniel Lord Britton, 1859—1934) і Джозеф Нельсон Роуз (англ. Joseph Nelson Rose, 1862—1928) включили цей вид до роду Gymnocalycium[4]

Етимологія

Видова назва дана на честь професора Даніеля Анісіча (ісп. Dániel Anisits, 1856—1911) — угорського фармацевта та любителя рослин, який протягом 1883—1907 рр.. мешкав в Асунсьйоні, Парагвай, звідки висилав рослини Карлу Шуману в Берлін. У 1909—1911 працював бактеріологом в Берліні.[5]

Ареал і екологія

Ареал виду розташований у Бразилії, Болівії та Парагваї. Рослини зростають на висоті до 1 000 метрів над рівнем моря в ксерофільних лісах і рідко зустрічаються на скелях, пагорбах і в піщаних гірських районах.

Морфологічний опис

Орган	Опис
Рослини	поодинокі, але можуть і утворювати групи.
Коріння
Стебло	кулясте до коротко-циліндричного, блідо-зелене часто з червоними або фіолетовими тонами, до 10 см або більше заввишки і 8 см в діаметрі.
Центральні колючки	зазвичай відсутні, іноді — одна.
Радіальні колючки	5-7, тонкі, викривлені, від жовтуватих до коричневих, 1-6 см завдовжки.
Квіти	воронкоподібні, від білих до рожевих, до 4 см завдовжки.
Тичинки
Маточка
Плоди	подовжені, циліндричні, червоні, до 2.5 см завдовжки і 1 см в діаметрі.
Насіння

Підвиди

Gymnocalycium anisitsii subsp. multiproliferum

Визнано два різновиди Gymnocalycium anisitsii номінаційний підвид — Gymnocalycium anisitsii subsp. anisitsii і підвид multiproliferum — Gymnocalycium anisitsii subsp. multiproliferum (P.J.Braun) P.J.Braun & Esteves.

• Підвид anisitsii має білі квіти; він зростає в Болівії і Парагваї.
• Підвид multiproliferum має фіолетово-зелене стебло, довші колючки і рожеві квіти, виростає в Мату-Гросу-ду-Сул, Бразилія.

Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню

Gymnocalycium anisitsii входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC).

Вид має фрагментарну популяцію, що поширюється на значній площі (ступінь залягання = 25 000 км²). В даний час немає великих загроз, які впливають на цей вид, і чисельність здається стабільною. Однак субпопуляції трапляються поблизу населених пунктів і доріг, і, таким чином, можуть відчути антропогенний вплив найближчим часом.

Gymnocalycium anisitsii зустрічається на природоохоронній території Національний парк Каа-Ія дель Гран-Чако в Болівії.

Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[6]

Примітки

1. [[Біологічна класифікація - Классификация]] рода Gymnocalycium по [[Ганс Тілль - Х. Тиллю]] (Н. Till, 2003). Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 14 серпня 2020. Классификация рода Gymnocalycium по Х. Тиллю (Н. Till, 2003) (рос.)
2. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
3. Bluehende Kakteen 1: t. 4
4. The Cactaceae; descriptions and illustrations of plants of the cactus family 3: 159—161, f. 168. 1922
5. Urs Eggli, Leonard E. Newton. Etymological Dictionary of Succulent Plant Names (укр. Етимологічний словник назв сукулентних рослин). — Berlin/Heidelberg : Springer, 2010. — С. 11. — ISBN 978-3-642-05597-3. (англ.)
6. Gymnocalycium anisitsii. CITES.^[недоступне посилання] (англ.)

Література

• Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург : ООО „СЗКЭО“ Кристалл», 2004. — 208 с. — ISBN 5-306-00348-6. (рос.)
• Hunt, D. R. CITES Cactaceae Checklist (ed. 2). — Richmond : Royal Botanic Gardens Kew, 1999. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (англ.)
• John Pilbeam. Gymnocalycium. A Collector's Guide. — A.A. BALKEMA / ROTTERDAM / BROOKFIELD, 1995. — 191 с. — ISBN 9789054101925. (англ.)
• Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — 376 с. — ISBN 978-0881924985. (англ.)
• Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon. — Milborne Port : DH Books, 2006. — 899 с. — ISBN 978-0953813445. (англ.)
• Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena : Fischer, VEB, 1979. — 822 с. — ISBN 978-3437201790. (нім.)

Джерела

• Gymnocalycium anisitsii. Королівські ботанічні сади в К'ю. Процитовано 22.11.2019. (англ.)
• Gymnocalycium anisitsii. Desert-tropicals. Процитовано 22.11.2019.^[недоступне посилання] (англ.)
• Gymnocalycium anisitsii. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 22.11.2019. (англ.)
• Gymnocalycium anisitsii. Cactiguide. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 22.11.2019.(англ.)
• Gymnocalycium anisitsii. Cactus and Succulent Field Number Finder — Results (укр. Польові номера результатів знахідок кактусів і сукулентів). Процитовано 22.11.2019. (англ.)
• Gymnocalycium anisitsii. Plantsystematics. Процитовано 22.11.2019. (англ.)
• Gymnocalycium anisitsii. Dave's Garden. Архів оригіналу за 7 вересня 2017. Процитовано 22.11.2019. (англ.)
• Gymnocalycium anisitsii (K.Schum.) Britton & Rose. Llifle. Encyclopedias of living forms. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 22.11.2019. (англ.)
• Gymnocalycium anisitsii. Gymnocalycium Galerie. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 22.11.2019. (фр.)
• Gymnocalycium anisitsii ssp. anisitsii (K.Schumann) Britton & Rose 1922. Encyclopédie des Cactus, Plantes Grasses et Succulentes (укр. Енциклопедія кактусів, сукулентних рослин і трав)]. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 22.11.2019. (фр.)
• Gymnocalycium anisitsii. База данных по роду Gymnocalycium – Gymnocalycium Genus Database. Процитовано 22.11.2019. (рос.)
• Gymnocalycium anisitsii. Московський клуб любителів кактусів. Архів оригіналу за 12.06.2018. Процитовано 22.11.2019. (рос.)
• Gymnocalycium anisitsii (K.Schum.) Britton & Rose 1922. Український сайт про кактуси та кактусистів (рос.). Процитовано 22.11.2019. (рос.)

Портал «Ботаніка»   Портал «Біологія»