Great Eastern Main Line — магістральна залізниця Великої Британії, завдовжки 184.3 км.
Пролягає на північний схід від станції Ліверпуль-стріт у Лондоні до Іпсвіча та Норвіча .
Лінія в основному обслуговує приміські перевезення, але також є важливим маршрутом для вантажних перевезень.
Лінією курсують потяги Abellio Greater Anglia та C2c.
Маршрут електрифікований 25 кВ 50 Гц, має чотири колії між Лондоном і Шенфілдом, по дві колії для міжміського та приміського сполучення.
З 17 травня 2022 компанія MTR Corporation[en] обслуговує приміську послугу під брендом Elizabeth line.
Історія
Найстаріша дистанція «Great Eastern Main Line» — між Майл-Ендом і Ромфордом — була побудована в 1839 році Eastern Counties Railway[en] (ECR).
Кінцевою зупинкою в Лондоні була станція Бішопсгейт, поки станція Ліверпуль-стріт не була відкрита в 1874 році.
ECR об'єдналася з іншими компаніями, та утворила Great Eastern Railway[en] в 1862 році.
Її, своєю чергою, було об’єднано в London and North Eastern Railway[en] (LNER) у 1923 році.
Після націоналізації в 1948 році лінія перебувала у власності державної залізниці British Rail.
Після приватизації в 1997 році лінію було передано двом різним компаніям: «First Great Eastern» мала під орудою приміські та середні міжміські перевезення, Anglia Railways — маршрути далекого сполучення.
Обидві концесії були об’єднані в 2004 році та після тендеру перейшли під оруду National Express East Anglia[en], яка припинила свою діяльність 5 лютого 2012 року і була замінена Abellio Greater Anglia}}.
Посилання
Allen, Geoffrey Freeman (January 1983). It's 'Go' for the Great Eastern - at last!. Rail Enthusiast. EMAP National Publications. с. 41—43. ISSN0262-561X. OCLC49957965.
Allen, David (28 January – 10 February 1998). Resignalling the Great Eastern. RAIL. № 323. EMAP Apex Publications. с. 28—33. ISSN0953-4563. OCLC49953699.