Final Fantasy I
Final Fantasy (яп. ファイナルファンタジー, фаїнару фантадзі укр. Остання фантазія) — відеогра в жанрі JRPG. Була випущена компанією Square (нині Square Enix) 1987 року та поклала початок провідному бренду Square — серії Final Fantasy. Final Fantasy I була не раз портована для ряду звичайних і кишенькових консолей, і часто поставлялася в наборі, у комплект якого також входила наступна частина серії — Final Fantasy II; одними з таких наборів були Final Fantasy Origins (PS One) і Final Fantasy I & II: Dawn of Souls (Game Boy Advance). Final Fantasy I стала однією з найвпливовіших ранніх JRPG і зіграла одну з провідних ролей у формуванні й популяризації жанру. Сюжет і світСвітДія відбувається в фентезійному світі, що складається з трьох великих континентів. На відміну від наступних частин серії Final Fantasy, світ і континенти першої частини не мають назв. Сили у цьому світі визначені станом чотирьох блискучих кристалів (orbs в оригінальній північноамериканській локалізації), кожен з яких керує відповідним елементом: землею, вогнем, водою чи вітром. Світ Final Fantasy населяє багато рас.
СюжетГра починається з появи чотирьох юних Світлих Воїнів (Light Warriors), головних героїв історії. Кожен з них має один згаслий Кристал (Orbs, Crystals). Вони прибувають до Корнелії (Coneria, Cornelia), могутнього королівства, де нещодавно лицар-лиходій Гарланд (Garland) викрав принцесу Сару (Sara). Світлі воїни ідуть до руїн Храму злодіїв (Temple of Fiends) у кутку від Корнелії, перемагають Гарланда, і повертають принцесу Сару додому. Вдячний Король (King of Coneria) будує міст, що дозволяє Світлим воїнам пройти на схід до Правоки (Pravoka). У Правоці Світлі Воїни звільняють місто від Бікка (Bikke) та його банди піратів і отримують у своє розпорядження піратське судно. Отримавши можливість мандрувати водним простором, Світлі Воїни залишаються запертими в межах моря Алді (Aldi Sea, Aldean Sea), у центрі південного континенту. На південному березі моря знаходиться королівство ельфів Ельфхейм (Elfheim), принц якого був приспаний Астосом. На заході — зруйнований замок, де король повідомляє вам, що Астос (Astos) вкрав його корону і зховав її в Болотній Печері (Marsh Cave) на півдні. Коли Світлі Воїни повертають корону, то дізнаються, що це і є Астос. Він також вкрав у відьми Matoya (Matouya) Кришталеве око (Crystal). Коли ви повернете його — вона приготує зілля, здатне пробудити Принца Ельфів (Elf Prince), котрий дасть Світлим Воїнам ключ здатний відчинити будь-які двері. Ключ відчиняє кімнату в Замку Корнелії (Coneria Castle), де зберігається Нітропорошок (TNT, Nitro Powder). Неррік (Nerrick), один з гномів, що живуть у горі Дуергар (Mount Deurgar), з його допомогою руйнує невеликий перешийок, що з'єдунвав море з зовнішнім світом. Після відвідання напівзруйнованого міста Мелмонд (Melmond), Світлі Воїни вирушають до Терра Каверн (Earth Cave, Cavern of Earth), щоб перемогти вампіра й отримати Рубінову Зірку (Ruby), аби пройти далі в Печеру Сага (Sage Sarda's, Sadda). За допомогою Палиці Землі (Sarda's Rod), Воїни пробираються глибше в Терра Каверн і знищують Ліча (Lich), котрий винен у руйнуванні землі. Світлі Воїни згодом отримують каное, за допомогою якого добираються до гори Галг (Gurgu Volcano, Mt. Gulg) і долають Маріліт (Kary, Marilith). Вони знаходять Левістоун (Floater, Levistone) в Печері льоду (Ice Cave), і з його допомогою отримують дирижабль, що дає змогу подорожувати повітрям і дістатися до інших континентів. Після того, як вони доведуть свою сміливість, принісши Хвіст пацюка (Rat's Tail) з Цитаделі Випробувань (Castle of Ordeal, Citadel of Trials), король драконів Бахамут (Bahamut) підвищує клас персонажів. Використовуючи Оксиал (Oxyale), Воїни вирушають до Святині Сонця (Sea Shrine, Sunken Shrine) щоб перемогти Кракена (Kraken). Вони також знаходять Камінь Розетти з фрагментами Луфеніанської мови (Lefeinish). З його допомогою лінгвіст на ім'я Dr. Unne навчає Воїнів цій мові. Після чого Світлі Воїни вирушають до невеликого віддаленого містечка — останнього форпосту Луфеніанської цивілізації. Мешканці міста дають Світлим Воїнам доступ до Небесного замку (Floating Castle, Sky Castle), захопленого Тіамат (Tiamat). Після перемоги над чотирма Ворогами (Fiends) Кристали відновлюються, але Світлі Воїни дізнаються, що це ще не кінець: справжній ворог чекає їх у минулому, за дві тисячі років до даного часу. Мандруючи в минуле воїни з'ясовують, що чотири Fiends відправили Гарланда (тепер це Хаос (archdemon Chaos)) у минуле, а він відправив Fiends у майбутнє, щоб створити часовий цикл, в якому він зміг би жити вічно.[2] Світлі Воїни перемагають Хаоса, таким чином, перериваючи часовий парадокс і змінюючи майбутнє, і тепер ніхто й не підозрює про важке випробування, що відбулося. ГеймплейГеймплей у Final Fantasy I не дуже відрізняється від більшості інших ігор жанру JRPG кінця 80-х — гравець перед початком гри сам повинен створити собі команду з чотирьох героїв, котрих у грі назвали Світлими Воїнами (Light Warriors) або Воїнами Світла (Warriors of Light) в наступних рімейках, шляхом вибору класу та введення імені (спочатку можна було ввести лише 4 символи, але в наступних рімейках кількість символів збільшилась до 6) для кожного з персонажів. Вибір класів для персонажів ніяк не вплине на сюжет гри, проте внесе різницю (часом доволі значну) в перебіг боїв. Ціль гри полягає переважно в знищенні чотирьох Стихійних Ворогів (Elemental Fiends), котрих ще називають Вартою Хаоса (Fiends of Chaos). На своєму шляху гравець періодично відвідує різні міста, в яких він може купувати нове екіпірування, продати стару, придбати різноманітні витратні матеріали, отримати допоміжну інформацію, ну і, звичайно ж, відпочити після насичених пригод. Поза містами на героїв можуть напасти різного роду монстри, яких потрібно або знищити, або уникнути шляхом втечі з поля бою. Перемога над монстрами дає героям очки досвіду (EXP, Experience Points), набрання певної кількості яких підвищує рівень розвитку героїв, а також золото (Gold, або Gil у рімейках, на зразок подальших частин серії), місцеву валюту у світі Final Fantasy I. З підвищенням рівня ростуть характеристики, збільшується запас очок життя (HP, Hit/Health Points) і заклинань. Ранні версії гри виділяються відсутністю мани, замість неї у героїв була певна кількість відновлюваних під час відпочинку зарядів для кожного рівня заклинань, кількість яких прямо залежала від рівня персонажа. У пізніших версіях гри, починаючи з Final Fantasy I & II: Dawn of Souls для Game Boy Advance, у гру була введена система споживання очок магії (MP, Magic/Mana Points), властива більшості наступних частин серії Final Fantasy. Тепер у кожного персонажа (здебільшого у магів) є свій власний запас MP, спільний для всіх вивчених заклинань. Сильніші заклинання потребують більших витрат MP. Кількість MP зростає так само, як і кількість HP — разом з підвищенням рівня розвитку персонажа. Подорожі між містами та локаціями, в яких і розгортається основна дія, відбуваються на глобальній карті. У Final Fantasy I є декілька видів транспорту: спочатку в грі доступна лише мала частина найбільшого континенту, але з розвитком сюжету персонажі отримають корабель (для пересування морями й океанами) і каное (для переміщення уздовж вузьких річок), які допоможуть досліджувати ввесь основний континент і зрештою отримати літаючий корабель, за допомогою якого зможуть вирушити досліджувати два зовнішні континенти і просунутися далі сюжетом. Також у міру проходження гри герої зможуть використовувати підводний човен для занурення на дно океану, але керувати самим човном можливості не надається, він сам доставляє героїв на необхідне місце. КласиКласи обираються на початку гри й не можуть бути змінені надалі. На пізніх етапах гри кожен клас може бути покращений шляхом виконання необов'язкового квесту. Три класи орієнтовані на фізичний бій і три на магію.
БійБитви у грі реалізовані покроково, на початку кожного ходу гравець обирає дію для кожного зі своїх персонажів, це може бути проста атака, застосування магії, використання речі або зілля або ж команда до відступу. Далі починається почергове виконання цих команд і дій монстрів, порядок залежить від швидкості (agility) — найшвидші виконують свої команди першими, якщо ж швидкість збігається, то першість визначається випадковим чином. У версії гри для NES також є наступна особливість: якщо персонаж вибрав якогось монстра як ціль, але черга його ходу настала тоді, коли монстр вже вбитий, то персонаж просто пропускає хід. У пізніших версіях, коли атака випадає на вже мертвого монстра, то нова ціль обирається випадково, і удар наноситься по ній. Все це відноситься як до простих атак, так і до магії, і до використання речей. Битва продовжується, доки одна зі сторін не буде переможена чи не втече. Якщо гравець перемагає, то персонажі отримують досвід і гроші, якщо втікає, то не отримує нічого і з'являється на основній карті, там де був до бою. У випадку, коли програє партія — гра закінчується. Екіпірування та речіУ Final Fantasy присутній ряд зброї та броні; нове екіпірування може зробити Світлих Воїнів сильнішими в бою. Кожен зі Світлих Воїнів має вісім слотів інвентарю: чотири для зброї та чотири для броні. У кожного персонажа є свої обмеження на використання зброї та броні. Так само деякі види зброї та броні мають магічну силу і при використанні під час накладають атакувальні заклинання або забезпечують захист від заклинань супротивника. Всього у грі є шість видів зброї: мечі, кинджали, сокири, молоти, посохи й нунчаки (Swords, Daggers, Axes, Hammers, Staves, і Nunchaku). Воїни можуть також битися голими руками, однак тільки Чорний Пояс/Майстер може робити це ефективно. Вид зброї головним чином визначає пов'язане з ним зображення, а також те, які класи можуть його використовувати. Наприклад, Чорний Пояс/Майстер може використовувати нунчаки, але не може використовувати сокири. Кожна зброя має три показники: атаку, точність і шанс критичного удару (damage, chance to hit bonus, і critical hit chance). Певна зброя також ефективна проти монстрів певного типу чи вразливих до певного елемента. В оригинальній версії для NES ці властивості і шанс критичного удару не були використані через помилки, що були виправлені в наступних виданнях. Екіпірувати можна чотири зброї, але одночасно використовувати лише одну. На додаток до зброї є чотири види броні: обладунки (роби, кольчуги, браслети), шоломи, рукавиці, і щити. (Armor (Cuirasses, Robes, Bracelets), Helmets, Gauntlets, Shields). На відміну від зброї, тип броні дуже важливий. Персонаж може одягти до чотирьох різних частин броні одразу, але тільки по одній кожного типу. Кожна броня має два показники: захист і ухилення. Деякі види броні також забезпечують захист від певного типу магії. У магазинах, Світлі Воїни можуть купити речі для поновлення сил під час подорожей. Одночасно можна взяти до 99 речей кожного виду. Сюди відносяться: Зілля (Potion), котрі лікують персонажів чи усувають різні статуси (ailment), такі як отрута (poison) чи камінь (stoning), Тент і Сумка сну (Tent і Cabin), котрі можуть бути використані на карті світу для лікування і додаткового збереження гри та Котедж (House), що додатково відновлює MP після збереження. Також спеціальні речі можуть бути отримані протягом чи після завершення квестів. Багато класів персонажів здатні використовувати магію, котра поділяється на захисну «білу» магію й атакувальну «чорну». Заклинання розподілені за рівнями від 1 до 8, при цьому заклинання вищого рівня, як правило, є потужнішими. Присутньо по чотири заклинання для кожного рівня, з яких персонажі можуть вивчити лише по три, купуючи їх в магазинах у містах. White wizards можуть вивчити всі заклинання білої магії, а чорні — чорної. Останні класи можуть вивчити менше заклинань. В оригінальній версії для NES, вивчені заклинання не можна забути. Це було змінено в деяких наступних виданнях. Оригінальна версія для NES дозволяла кожному магу «заряджати» рівні заклинань і заклинання певного рівня могли бути використані стільки разів, скільки зарядів присутньо у мага. Зі зростанням рівня персонажа збільшувалось і число зарядів. Ця система дуже схожа на систему магії Dungeons & Dragons. У деяких пізніших випусках гри вона була замінена на MP-систему (Magic Points). РозробкаРозробка Final Fantasy почалася 1987 року, дизайнер Square Хіронобу Сакагуті розпочав працювати над новим і, як йому здавалося, останнім проєктом. Сакагуті планував покинути Square після завершення проєкту і назвав його Final Fantasy («Остання фантазія»), оскільки це була, на його думку, його остання робота і, найімовірніше, остання робота Square [3]. Основну команду на багато років вперед склали: Хіронобу Сакагуті — головний дизайнер і розробник, Йосітака Амано — художній оформлювач і дизайнер персонажів і Нобуо Уемацу — композитор серії. Персонажі й логотип назви були розроблені Єсітака Амано. Сценарій написали Акітосі Кавадзу і Кендзи Терада [4]. Програмістом був ірано-американець Насер Джебеллі, що жив у той час у Японії. Гра робилася в стилі популярної у той час JRPG Dragon Quest (Dragon Warrior у США), проте, перевагою Final Fantasy стало ретельніше опрацьовування світу гри, діалогів, музичного оформлення і серйозніший графічний стиль. Як наслідок, гра добре продавалася (хоча і гірше ніж Dragon Quest) і дозволила компанії продовжити розробку серії. Музичний супровідFinal Fantasy була шістнадцятою відеогрою з музичним супроводом Нобуо Уемацу. Ця музика була випущена на CD разом з музикою з Final Fantasy II. Кілька треків з гри стали основними для серії Final Fantasy: «Вступ» (Prelude), арпеджіо, що грає при появі екрану входу, «Відкривальна тема» (Opening Theme), що грає, коли персонажі вперше перетинають міст біля Корнелії на початку гри, та пізніше названа темою Final Fantasy і «Переможні фанфари» (Victory Fanfare), що грають після кожного вдалого бою. Відкривальний мотив «Бойової теми» (Battle theme) також був використаний багато разів у серії, а також у Chrono Trigger — грі для SNES, також розробленої Square. БагиУ грі присутні деякі досить помітні помилки і недопрацювання. Вперше вони з'явилися в оригінальній японській версії гри й пізніше перекочували в американську локалізацію і порт для MSX2, але були виправлені в наступних рімейках (починаючи з WonderSwan Color). Ось деякі з них (для NES/Famicom)[5]:
Команда розробниківОригінальна версія для Famicom
Рімейк для PlayStation
Локалізація і рімейкиУ США гра була видана вже в 1990 році, крім перекладу, було змінено більшість назв предметів, заклинань і монстрів. Частина змін у назвах була викликана цензурою видавця гри — Nintendo of America (Holy → FADE), частина — відсутністю відповідних ліцензій (Beholder → EYE), частина — нестачею місця для літер, проте багато змін залишились і без логічного пояснення (Lizard → IGUANA). Кристали героїв в оригінальній версії стали сферами (Orb), а золото — гілями (Gil). З гри були прибрані всі згадки про релігію і відповідна символіка: церкви перетворилися в клініки, а знак хреста на них замінили на малюнок серця. Хрести в підземеллях стали свічками, а пентаграми в лігві Тіамат (Tiamat) трикутниками. Незначним чином змінилася графіка: бойові пози більшості персонажів трохи відрізнялись від японської версії, кілька монстрів були значно перемальовані. Також, останній поверх Храму злодіїв (Temple of Fiends) в американській версії був зовсім порожній, тоді як в японській там було багато монстрів[6]. Пізніше був виданий цілий ряд рімейків для інших платформ: MSX 2 (1989), WonderSwan Color (2000), PlayStation (2002), Game Boy Advance (2004), мобільних телефонів (2004) і PlayStation Portable (2007). Приблизно третина рімейків видавалась лише на території Японії, останні, переважно, в США. Варто зауважити, що до Європи і Австралії гра дійшла тільки 2003 року, разом з релізом Final Fantasy Origins[7].
MSX 2Технологічно MSX 2 достатньо близький до NES, тому версія гри для нього вельми схожа з оригіналом (включаючи більшість багів). Гра була випущена 1989 року, через два роки після оригіналу і видавалася компанією Microcabin; за межі Японії ця версія так і не вийшла. Попри копіювання оригінала аж до помилок, у гру внесено ряд змін, спричинених як деякими перевагами, так і недоліками нової платформи:
WonderSwan ColorГра вийшла більш ніж через 10 років після оригіналу на сучаснішій платформі, що, звичайно, спричинило значні зміни. Ця версія видавалась лише в Японії, як і сама WonderSwan Color.
PlayStationВерсія для PlayStation, у цілому, базується на рімейку для WonderSwan Color і більша частина змін залишилась, проте, в тому числі й за рахунок технологічної переваги PlayStation, у гру внесли й інші покращення, переважно вони стосуються графічного і звукового оформлення. За межами Японії гра видавалася разом з рімейком Final Fantasy II під назвою Final Fantasy Origins, це перша версія оригінальної гри, котра офіційно продавалася в Європі й Австралії.
GameBoy AdvanceДосить багато змін містить і реліз для GameBoy Advance, котрий є частиною Final Fantasy I & II: Dawn of Souls.
Мобільні телефони2004 року, Square Enix випустила версію Final Fantasy для двох японських мобільних мереж. Версія для серії телефонів NTT DoCoMo FOMA 900i була випущена 1 березня 2004 рік в іграх року під назвою Final Fantasy i.[12] Наступна версія для CDMA 1X WIN-сумісної W21x серії була випущена 19 серпня 2004 року під назвою Final Fantasy EZ. Інша версія, просто названа Final Fantasy, була також випущена для телефонів Yahoo! Keitai компанії SoftBank 3 липня 2006 року.[13] За графікою ігри перевершують оригінальну 8-бітову версію, але не настільки, як останні порти для звичайних і кишенькових консолей. З нововведень — лише можливість використання восьми символів для імені персонажа. Square Enix планувала випустити цю версію для північноамериканських мобільних телефонів 2006 року.[14] PlayStation Portable (PSP)До двадцятиріччя серії Final Fantasy, Square Enix випустила версію Final Fantasy для PSP одночасно з Final Fantasy II. 19 квітня 2007 року гра вийшла в Японії[15], 26 червня — в Північній Америці[16], а європейська версія вийшла 8 лютого 2008 року.[17]
Вплив і значущістьFinal Fantasy була однією з найвпливовіших ранніх консольних RPG, і відіграла важливу роль у становленні й популяризації жанру. Одні рецензенти відзначають, що сюжет Final Fantasy, наповнений добре спланованими розповідями й подорожами в часі, глибший і цікавіший ніж у Dragon Quest[19]. Деякі критики відзначають, що гра слабо відповідає сучасним стандартам, і гравець витрачає більше часу, на пошуки випадкових боїв, аби збільшити досвід і кількість грошей, ніж на вивчення і виконання завдань, тоді як інші рецензенти відзначають прокачування персонажа та дослідження місцевості найцікавішими складовими гри[20]. У березні 2006 року Final Fantasy з'явилась у Top 100 games журналу Famitsu, де за підсумком голосування читачів стала 63-ю у списку найкращих ігор усіх часів[21]. 2005 року, користувачі GameFAQs зробили аналогічний список, у якому Final Fantasy зайняла 76 місце[22]. Вона також зайняла 49 місце у списку найкращих ігор для Nintendo System у Top 200 Games журналу Nintendo Power[23]. IGN оцінив версію для Wonderswan Color в 8.6 балів з 10 і відмітив її графічні покращення, особливо щодо бою. Final Fantasy Origins була добре прийнята, але все ж у ній бракує багатьох нововведень, присутніх, наприклад, у Final Fantasy IV[24], і також було відмічено, що додатковий контент не зміг значно покращити гру[25]. Версія для PSP отримала 6,9 бала (гра була названа «Прохідною») у зв'язку з тим, що раніше вже з'являлися якісніші й дешевші видання гри. Хоча вдосконалена графіка була названа «доволі приємною»[26]. Музична тема, що грає, коли персонажі вперше перетинають міст біля Корнелії на початку гри, стала музичною темою всієї серії та присутня у всіх Final Fantasy крім Final Fantasy II. Final Fantasy також послугувала основою для епізоду анімаційного серіалу Captain N: The Game Master, котрий називався The Fractured Fantasy of Captain N[27]. Спрайтовий вебкомікс 8-Bit Theater, що пародіює гру, є популярним в гральній спільноті. Примітки
Посилання
|