|
Deafheaven
Deafheaven — американський пост-метал-гурт із Сан-Франциско, заснований 2010 року. Гурт був створений двома музикантами — вокалістом Джорджом Кларком та гітаристом Керрі МакКоєм, що самостійно записали та випустили дебютний демо-альбом. Після його релізу Deafheaven залучили трьох нових учасників до колективу і колектив почав гастролювання. Наприкінці 2010 року гурт підписав контракт з Deathwish Inc. та пізніше випустив свій дебютний альбом Roads to Judah у квітні 2011 року. Deafheaven створили унікальний стиль, який поєднує в собі елементи блек-металу, шуґейзингу і пост-року, пізніше прозваний критиками як блекґейз. Другий альбом Deafheaven, Sunbather, вийшов 2013 року і отримав широке визнання критиків, ставши одним з альбомів року з найкращими відгуками в США. 2015 року гурт продовжив свою творчість, випустивши альбом New Bermuda,[1] а у 2018 році — Ordinary Corrupt Human Love. Їхній п'ятий альбом 2021 року, Infinite Granite, різко зменшив присутність екстремального вокалу. ІсторіяЗаснування та перший демозапис (2010)Гурт Deafheaven був заснований у лютому 2010 року[2] у Сан-Франциско, Каліфорнія, вокалістом Джорджом Кларком та гітаристом Керрі МакКоєм, що раніше разом грали у ґрайндкор гурті Rise Of Caligula[3][4]. Кларк точно не впевнений, як він дійшов до назви Deafheaven, хоча він знає про її появу в Сонеті 29 Вільяма Шекспіра. Два слова «deaf» та «heaven» були об'єднані як данина гурту Slowdive.[5] Кларк та МакКой записали демо-альбом у квітні 2010 року в Atomic Garden Studio[6] за участі продюсера Джека Ширлі. Запис демо-альбому обійшовся приблизно у 500$, які на той час учасники колективу не могли собі дозволити[7]. Оскільки на момент запису дует не мав електрогітар або підсилювачів, альбом був повністю написаний на акустичній гітарі та записаний на обладнанні, взятому в студії[7]. У дебютний демозапис увійшло чотири треки, що поєднували у собі елементи блек-металу та пост-рок.[8] Спочатку Deafheaven не збиралися публікувати матеріал, але пізніше вони розіслали його до кількох своїх улюблених блогів.[3][8] Після позитивних відгуків про демо, Кларк і Маккой вирішили найняти трьох додаткових музикантів — бас-гітариста Дерека Прайна, гітариста Ніка Бассетта з шуґейз-гурту Whirr (раніше знаний як Whirl[9]) та ударника Тревора Дешрайвера, який відгукнувся на оголошення в Craigslist, щоб сформувати гурт із п'яти учасників, згодом почавши грати свої перші концерти в липні 2010 року.[3][8]  Контракт з Deathwish та Roads to Judah (2010—2012)У грудні 2010 року Deafheaven оголосили про підписання контракту з Deathwish Inc.[10] — лейблом, який заснував Джейкоб Беннон, вокаліст Converge. Deathwish зв'язалися з колективом і спочатку хотіли лише випустити їхнє демо у фізичному вигляді. До цього моменту гурт вже написав новий матеріал, тож учасники попросили лейбл випустити як демо, так і їхній новий матеріал.[8] Перший реліз Deafheaven, який видали Deathwish, був 7-дюймовий вініловий сингл, що містив «Libertine Dissolves» та «Daedalus», дві пісні, взяті з демо-запису гурту. Сингл було надруковано в обмеженій кількості та надіслано як подарунок випадковим людям, які зробили покупку у веб-магазині Deathwish.[11] Їхній дебютний альбом, Roads to Judah, вийшов 26 квітня 2011 року.[6] Назва альбому посилається на назву швидкісного трамваю N Judah, що знаходиться у рідному місті колективу,[8] і в ліричному плані альбом розповідає про «рік розпусти та зловживання психоактивними речовинами» Кларка. Roads to Judah отримав схвальні відгуки від Decibel і RVA Magazine, пізніше розміщений у кількох списках на кінець року, включаючи NPR, Pitchfork та The A.V. Club.[12][13] MSN Music також назвали Deafheaven одними із найкращих нових виконавців 2011 року.[14] Для популяризації Roads to Judah, Deafheaven виступили на фестивалі SXSW в Остіні, штат Техас, у березні 2011 року,[3] здійснили тур по США з канадським нойз-рок-гуртом KEN mode в червні 2011 року, виступали на фестивалі Sound and Fury в Каліфорнії в липні 2011 року, здійснили тур по США з пост-рок гуртом Russian Circles в листопаді 2011 року та влаштували європейський тур у лютому 2012 року. МакКой пізніше заявив, що Russian Circles «…взяли нас під своє крило.» під час туру та навчили їх, як має поводитися музичний-гурт. Він сказав: «Три правила будь-якого успішного гурту — писати хороші пісні, чудово виступати наживо і не поводитись наче покидьки, поки займаєтесь вище згаданим. Ми і раніше завжди намагалися саме так і робити, але Russian Circles остаточно вбили нам це в голову.»[15] Sunbather, новий склад та визнання критиків (2013—2014)Ще у вересні 2011 року Deafheaven оголосили, що почали писати нову музику для можливого спліт-альбому, міні-альбому або повноформатного альбому. У той час МаКкой описав матеріал як «швидший, темніший, набагато важчий і набагато більш експериментальний», ніж Roads to Judah.[2] Однак у грудні 2012 року Кларк описав їхній новий матеріал як менш меланхолійний і менш зосереджений навколо блек-метал звучання, а радше з більш «пишним і роковим, навіть поп-керованим» звучанням. Infinite Granite (2021—дотепер)7 червня 2021 року Deafheaven стерли свої сторінки в соціальних мережах і опублікували тизер-відео з датою «08.20.21» на своєму офіційному веб-сайті та в соціальних мережах.[16] Через два дні новий сингл під назвою «Great Mass of Color» вийшов на стрімінгових сервісах. Сингл являє собою пісню в стилі шуґейз із чистим вокалом, на відміну від блек-метал звучання попередніх альбомів гурту. Згодом з'ясувалось, що пісня є головним синглом п'ятого студійного альбому колективу, під назвою Infinite Granite.[17] Музичний стильМузичний стиль Deafheaven описують як блек-метал,[18][19] блекґейз,[20][21] пост-метал,[22][23] скримо,[24][25] шуґейз, пост-блек, та арт-метал. Учасники гурту
Шкала часу  Дискографія
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
