D-мезон

D-мезони — мезони з чарівністю 1 та ізотопічним спіном 1⁄2.[1]. Це найлегші частинки, що містять c-кварк. Вони групуються в мультиплети по три частинки.: де-мінус-мезон D^−, де-нуль-мезон D^0, де-плюс-мезон D^+. Причому D^− є античастинкою для D^+. D-мезони були відкриті на SLAC в 1976 році.

Загальний огляд

Так як D-мезони є найлегшими мезонами, що містять один чарівний кварк (або антикварк), то для того щоб розпастися, вони повинні змінити чарівний (анти)кварк в (анти)кварк іншого типу. Такі перетворення порушують закон збереження квантового числа чарівність, і отже, можуть мати місце тільки за рахунок слабкої взаємодії. В D-мезонах чарівні кварки переважно перетворюються нас дивні кварки через обмін W частинок, тому D мезон розпадається переважно в K і π мезони[2].

У листопаді 2011 року, науковці з експерименту LHCb що проходить в CERNі повідомили (з достовірністю 3,5 сигма ), що вони спостерігали пряме порушення СР-інваріантності в розпаді нейтрального D-мезона, можливо поза Стандартною моделлю.

Список D-мезонів та їх властивості

D мезони

Назва частинки	Позначення	Античастинка	Кварковий склад[3]	Енергія спокою (MeV/c^2)	I^G	J^PC	S	C	B'	Середній час життя (s)	Найімовірніші канали розпаду (>5% розпадів)
D-мезон[4]	D^+	D^−	c d	1,869.62 ± 0.20	1⁄2	0^−	0	+1	0	1.040 ± 0.007 × 10^−12	http://pdg.lbl.gov/2008/listings/s031.pdf [Архівовано 18 травня 2018 у Wayback Machine.]
D-мезон[5]	D^0	D^0	c u	1,864.84 ± 0.17	1⁄2	0^−	0	+1	0	4.101 ± 0.015 × 10^−13	http://pdg.lbl.gov/2008/listings/s032.pdf [Архівовано 18 травня 2018 у Wayback Machine.]
Дивний D-мезон[6]	D^+ s	D^− s	c s	1968.47±0.33	0	0^−	+1	+1	0	-13.1 !(5.00±0.07)×10^−13	http://pdg.lbl.gov/2010/listings/rpp2010-list-Ds-plus-minus.pdf [Архівовано 22 грудня 2011 у Wayback Machine.]
D-мезон[7]	D^∗+ (2010)	D^∗− (2010)	c d	2,010.27.62 ± 0.17	1⁄2	1^−	0	+1	0	6.9 ± 1.9 × 10^−21^[a]	D^0 + π^+ or D^+ + π^0
D-мезон[8]	D^∗0 (2007)	D^∗0 (2007)	c u	2,006.97 ± 0.19	1⁄2	1^−	0	+1	0	>3.1 × 10^−22^[a]	D^0 + π^0 or D^0 + γ

^[a] ↑  PDG дає резонансну ширину (Γ). Тут наведена обернена величина τ = ħ⁄Γ.

Примітки

1. Naming scheme for hadrons (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2012.
2. D Meson. Архів оригіналу за 5 серпня 2011. Процитовано 12 квітня 2012.
3. C. Amsler et al.. (2008): Quark Model [Архівовано 30 липня 2011 у Wayback Machine.]
4. C. Amsler et al.. (2008): [[https://web.archive.org/web/20180518025550/http://pdg.lbl.gov/2008/listings/s031.pdf Архівовано 18 травня 2018 у Wayback Machine.] [Архівовано 18 травня 2018 у Wayback Machine.] Particle listings – D^±
   ]
5. C. Amsler et al.. (2008): [[https://web.archive.org/web/20180518025553/http://pdg.lbl.gov/2008/listings/s032.pdf Архівовано 18 травня 2018 у Wayback Machine.] [Архівовано 18 травня 2018 у Wayback Machine.] Particle listings – D^0
   ]
6. N. Nakamura et al. (2010): [[https://web.archive.org/web/20111222130353/http://pdg.lbl.gov/2010/listings/rpp2010-list-Ds-plus-minus.pdf Архівовано 22 грудня 2011 у Wayback Machine.] [Архівовано 22 грудня 2011 у Wayback Machine.] Particle listings – D^±
   _s]
7. C. Amsler et al.. (2008): [[https://web.archive.org/web/20170130215642/http://pdg.lbl.gov/2008/listings/m018.pdf Архівовано 30 січня 2017 у Wayback Machine.] [Архівовано 30 січня 2017 у Wayback Machine.] Particle listings – D^∗±
   (2010)]
8. C. Amsler et al.. (2008): [[https://web.archive.org/web/20180518025611/http://pdg.lbl.gov/2008/listings/m061.pdf Архівовано 18 травня 2018 у Wayback Machine.] [Архівовано 18 травня 2018 у Wayback Machine.] Particle listings – D^∗0
   (2007)]