Crescentia alata

? Crescentia alata
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Рослини (Plantae) Відділ: Вищі рослини (Streptophyta) — Streptophytina — Ембріофіти (Embryophyta) — Судинні (Tracheophyta) — Euphyllophyta — Насінні (Spermatophyta) Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta) Клас: Евдикоти Підклас: Айстериди Порядок: Губоцвіті (Lamiales) Родина: Біньйонієві (Bignoniaceae) Рід: Крессентія (Crescentia) Вид: Хікаро
Біноміальна назва
Crescentia alata   Kunth
Синоніми
Crescentia ternata Sessé & Moc.
Посилання
Вікісховище: Crescentia alata EOL: 483784 IPNI: 109320-1 ITIS: 506047 МСОП: 144302971 NCBI: 680237

Хікаро (Crescentia alata) - вид рослин

Будова

Низькоросле дерево з круглою чи розпростертою кроною, що зрідка досягає висоти 12 м. Стовбур короткий, до 50 см в діаметрі.

Життєвий цикл

Достиглі плоди з твердою оболонкою, що наповнені солодким м'якушем та дрібним насінням, не проростають під деревом. Зараз плоди розламують передніми зубами та їдять свійські коні (Equus caballus). Щоб розламати шкарлупу плоду потрібно 200 кг тиску. Деякі плоди потребують 272-553 кг тиску, що більше ніж можуть сучасні коні. Науковці припускають, що до появи коней з Європи, існували тварини (можливо Гомфотерієві[1]), що могли бути розповсюджувачем насіння цієї рослини.[2]

Поширення та середовище існування

Зростає у Центральній Америці від Коста-Рики до Мексики.

Практичне використання

Тверда оболонка плодів використовують для виготовлення чашок. Індіанці у Гватемалі носять таку чашку з собою. З меленьких плодів роблять дитячі іграшки дзиґи.

Насіння змішують з сирим рисом, смаженими насінням гарбуза, шкірою лимону, цукром, водою та льодом, і виготовляють у безалкогольні напої під назвою "хорчата".

Галерея

• 
  Листя
• 
  Квітка
• 
  Відкритий плід та насіння

Примітки

1. Janzen, Daniel H.; Martin, Paul S. (1 січня 1982). Neotropical Anachronisms: The Fruits the Gomphotheres Ate. Science (англ.). Т. 215, № 4528. с. 19—27. doi:10.1126/science.215.4528.19. ISSN 0036-8075. PMID 17790450. Архів оригіналу за 27 травня 2018. Процитовано 26 травня 2018.
2. Janzen, Daniel H. (1982). How and Why Horses Open Crescentia alata Fruits. Biotropica. Т. 14, № 2. с. 149—152. doi:10.2307/2387746. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 26 травня 2018.

Джерела

 * Crescentia alata [Архівовано 27 травня 2018 у Wayback Machine.] // Useful Tropical Plants