Cinnamon

Cinnamon

Cinnamon 6.2.7 на Linux Mint 22
Тип	середовище стільниці і вільне та відкрите програмне забезпечення
Автор	команда Linux Mint
Розробник	команда Linux Mint
Стабільний випуск	6.2.9 (8 серпня, 2024; 5 місяців тому (2024-08-08))
Операційна система	Linux і FreeBSD
GNU фреймворк	GTK
Мова програмування	C та JavaScript
Стан розробки	активний
Ліцензія	GNU General Public License, version 2.0 or later^d[1]
Онлайн-документація	projects.linuxmint.com/reference/git/cinnamon-tutorials/index.html
Репозиторій	github.com/linuxmint/cinnamon
Вебсайт	projects.linuxmint.com/cinnamon/
Медіафайли у Вікісховищі

Cinnamon (у перекладі кориця) — користувацьке оточення і стільниця для Linux, в рамках якої спільнотою розробників дистрибутиву Linux Mint розвивається форк оболонки GNOME Shell, файлового менеджера Nemo і віконного менеджера Mutter, націлений на надання оточення в класичному стилі GNOME 2, але заснованого на технологіях GNOME3 з підтримкою вдалих елементів взаємодії з GNOME Shell. Робоче оточення в Cinnamon побудовано на основі робочого столу і панелі, на якій розміщено меню, область швидкого запуску, перелік відкритих вікон і системний лоток. Cinnamon поставляється як штатне оточення у випуску дистрибутиву Linux Mint. Установчі пакунки підготовлені для Linux Mint, Ubuntu, Debian, Fedora, Arch Linux, Gentoo і openSUSE.

Cinnamon використовується в дистрибутивах Linux Mint, Fedora 18 і вище Netinstall/DVD, Snowlinux[2], Manjaro[3] і Cinnarch[4], PC-BSD.

Історія

Команда Linux Mint після виходу GNOME 3 втратила впевненість у майбутньому свого дистрибутиву. Нова оболонка GNOME Shell абсолютно не відповідала завданням розробників і не вписувалася в ідеї Linux Mint, при цьому інші гідні альтернативи були відсутні. Linux Mint 11 «Katya» був випущений з фінальним релізом GNOME 2, але для подальшого розвитку було потрібно нове рішення, бо ні складові GNOME 2, ні бібліотеки GTK 2 більше не мали підтримки з боку розробників проекту GNOME. Тоді було вирішено доопрацювати GNOME Shell до стану, придатного до використання в дистрибутиві. Результатом цього стали «Mint GNOME Shell Extensions» (MGSE). Тим часом, з'явилася стільниця MATE, що являла собою форк GNOME 2. Команда Linux Mint вирішила включити MATE в реліз Linux Mint 12 «Ліза» разом з MGSE, щоб користувач мав можливість використовувати класичний GNOME 2 поряд з новим GNOME 3 та його розширеннями — MGSE.

MGSE не виправдав очікувань. Оскільки GNOME Shell розвивався в зовсім іншому напрямку, ніж очікували розробники Linux Mint, життєздатність MGSE була під сумнівом. Відповіддю на таку проблему стало відгалуження проекту GNOME Shell в Cinnamon, який став підконтрольний програмістам Linux Mint з чіткою орієнтацією в своїй основі на даний дистрибутив. Проект був представлений публіці 2 січня 2012 в блозі Linux Mint.

Cinnamon використовує віконний рушій Muffin, форк віконного менеджера Mutter з GNOME 3.

Починаючи з версії Cinnamon 2.0, що вийшов у жовтні 2013, це оточення відійшло від використання GNOME як залежності і перейшло до постачання повністю відокремленого оточення, що не перетинається з GNOME. Технічно Cinnamon як і раніше ґрунтується на компонентах GNOME, але ці компоненти поставлятися як періодично синхронізований форк GNOME, не пов'язаний зовнішніми залежностями з GNOME.

Можливості

Cinnamon надає низку можливостей, включаючи:

• Ефекти робочого столу, включаючи анімацію і трансформацію;
• Переміщувана панель, оснащена меню, областю швидкого запуску, списком вікон і панеллю завдань;
• Всілякі розширення;
• Аплети панелі;
• Функції, аналогічні GNOME Shell;
  • Редактор налаштувань із можливістю конфігурування:
  • Панелі;
  • Календаря;
  • Тем;
  • Ефектів робочого столу;
  • Аплетів;
  • Розширень.

Див. також

• MATE

Виноски

1. https://github.com/linuxmint/cinnamon
2. Snowlinux home (англ.). Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 10 жовтня 2013.
3. About Manjaro Linux (англ.). Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 10 жовтня 2013. [Архівовано 2012-11-20 у Wayback Machine.]
4. Cinnarch is elegance (англ.). Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 10 жовтня 2013.

Посилання

• Офіційний сайт