Carmina Burana

«Колесо фортуни» — одна з мініатюр рукопису «Carmina Burana»

Carmina Burana («Карміна Бурана»), також відомий як Кодекс Буранус (лат. Codex Buranus) — ілюстрований манускрипт, що являє собою рукописну поетичну збірку. Нині перебуває в Мюнхені. Назва манускрипту на латині означає «Пісні Боєрна» (середньовічний монастир Боєрн^[en], нині в Бенедиктбоєрні, Баварія, де рукопис знайшли 1803 року).

У 1847 році вперше рукопис опублікував І. А. Шмеллер, який і дав збірникові назву «Carmina Burana».

Опис

Це найвідоміша збірка поезії вагантів, або голіардів, — середньовічних мандрівних поетів. Складено в Південній Німеччині в XIII столітті, налічує 315 текстів різного обсягу. Близько 40 віршів збірки забезпечені адіастематичними невмами, щоі не піддаються розшифровці.

Більшість віршів — латинською мовою, деякі на середньонімецькому діалекті, зі вставками давньофранцузької. У той час латинська була мовою міжнаціонального спілкування для мандрівних школярів, університетів і теологів у всій Західній Європі, проте поширення встигли отримати вже і аналогічні вірші на національних мовах, а також макаронічна поезія, де чергуються латинські, і німецькі (чи давньофранцузькі) рядки. У збірник входять твори кількох поетів, таких як Петер з Блуа, Вальтер Шатильонський, Філіп Канцлер, а також анонімний поет, який увійшов в історію як Архипіїта Кельнський.

Склад збірки:

• Пісні повчальні й сатиричні (Carmina moralia et satirica)
• Пісні любовні (Carmina amatoria)
• Застільні пісні (Carmina potoria, літер. Пісні під час випивки; жартівлива «Богослужіння гравців»)
• Театралізовані паралітургічні подання (Ludi, букв. «ігри»)
• Доповнення (Supplementum; пісні німецькою мовою; літургійні драми та ін.)

Тексти ще однієї частини (Carmina ecclesiastica, церковні пісні) не збереглися.

Сучасне використання мотивів

У 1935 році німецький композитор Карл Орф поклав 24 вірші на власну музику, також названу «Карміна Бурана». Найвідоміший уривок «Фортуна» виконувався і виконується досі різними музикантами. Так само на вірші «Carmina Burana» писали музику і створювали концептуальні альбоми такі гурти напрямків фолк і фолк-метал як Corvus Corax, Saltatio Mortis, Djembe, Drolls, Wolfmare, In Extremo, Tanzwut, Therion, Folk Stone, Faun і багато інших, а пісня «In Taberna» стала однією з найпопулярніших серед сучасних гуртів, які грають середньовічну народну музику.

Популярна пісня «У французькій стороні…» («Прощання з Швабією») є вільним перекладом пісні вагантів «Hospita in Gallia» із збірки «Carmina Burana» (автор перекладу — Лев Гінзбург, музика Давида Тухманова).[1][2]

«Карміна Бурана» — балет у виконанні Імперського російського балету[3] (режисер Гедимінас Таранда, композитор Карл Орф, хореограф Мурдмаа Травень-Естер).

Примітки

1. У ФРАНЦУЗЬКІЙ СТОРОНІ…. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 14 березня 2015.
2. Про вагантів^[недоступне посилання з червня 2019]
3. Карміна Бурана Імперського Російського балету. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 14 березня 2015. [Архівовано 2015-04-02 у Wayback Machine.]

Посилання

• Carmina Burana (електронна версія оригінального латинського тексту) [Архівовано 20 травня 2011 у Wayback Machine.]
• Стаття про історію і тематиці рукописи Carmina Burana [Архівовано 28 січня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
• Скан-копії рукопису [Архівовано 11 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Імперський Російський балет