CGRP (англ.Calcitonin gene-related peptide) — «пептид, пов'язаний з геномкальцитоніну» — білок з групи пептидів, що походять з гену кальцитоніну, і який у людини існує у двох формах: α-CGRP і β-CGRP, кожна з яких походить з окремого гену.
Хімічна будова
Станом на 2019 рік відомі дві ізоформи: α-CGRP і β-CGRP, які відрізняються трьома амінокислотами й закодовані в окремих генах. Обидві ізоформи CGRP складаються з 37 амінокислот і утворюються шляхом альтернативного сплайсингу відповідних генів кальцитоніну, розташованих на 11-й хромосомі людини[1]. Менш вивчений β-CGRP відрізняється трьома амінокислотами (у людини) і кодується окремим геном CALCB у близькій ділянці[2].
Фізіологічна дія
CGRP виробляється як в периферичних, так і в центральних нейронах, володіє потужною судинорозширювальною дією та бере участь у ноцицепції[3][4]. У спинному мозку функція і експресія CGRP можуть відрізнятися залежно від місця синтезу. CGRP, що продукується головним чином руховими нейронами у вентральному розі спинного мозку, сприяє регенерації нервової тканини після травми. Натомість CGRP, що виділяється нейронами спінальних гангліїв, може бути пов'язаний з передачею больового сигналу[5]. Вважається, що CGRP відіграє певну роль у гомеостазі та ноцицепції серцево-судинної системи. Рецептори CGRP знаходяться у різних ділянках тіла, що свідчить про те, що даний білок може модулювати різні фізіологічні функції у всіх основних системах (зокрема, у дихальній, ендокринній, травній, імунній та серцево-судинній)[6].
Зміни при патологіях
Підвищені рівні CGRP були зареєстровані у пацієнтів з мігренню та больовим синдромом з боку скронево-нижньощелепного суглоба, а також у випадку багатьох інших захворюваннях, таких як серцева недостатність, артеріальна гіпертензія та сепсис[7][8][9][10][11][12].
Доклінічні дані свідчать про те, що під час мігрені активовані первинні сенсорні нейрони (менінгеальні ноцицептори) у трійчастому ганглії вивільняють CGRP з периферичних проекційних нервових закінчень, розташованих у межах мозкових оболон. Вивільнений CGRP зв'язується з CGRP-рецепторами і активує реакцію дилатації (розширення) менінгеальних судин, дегрануляцію опасистих клітин і плазмову транссудацію. Дослідження виявили роль CGRP у патофізіології мігрені. Активація первинних сенсорних нейронів у трійчастій судинній системі людини може викликати вивільнення CGRP. Під час деяких нападів мігрені підвищені концентрації CGRP можна знайти як в слині, так і в плазмі, взятої з зовнішньої яремної вени. Крім того, внутрішньовенне введення альфа-CGRP може спровокувати головний біль у людей, схильних до мігрені[13].
Моноклональні антитіла є великими білковими молекулами, які не перетинають гематоенцефалічний бар'єр і не метаболізуються печінкою, що запобігає гепатотоксичності або взаємодії з іншими лікарськими засобами та суттєво збільшує час напіврозпаду порівняно з більшістю хімічних речовин. Уводяться лише парентерально[14].
Еренумаб (торгова назва Aimovig®) — перший затверджений FDA препарат групи блокаторів рецепторів CGRP — випускається фармацевтичною компанією Amgen і Novartis. Він взаємодіє з рецептором CGRP, уводиться 1 раз на місяць дозою 70 або 140 мг та суттєво зменшує прояви мігрені[15][16].
Фреманезумаб (Ajovy® фірми Teva), також схвалений FDA, має аналогічний еренумабу механізм дії. Уводиться щомісячно або кожні три місяці (за показами). Випробування показали зменшення більш ніж на 50 % днів з мігренозними болями у націєнтів, що відреагували на препарат[17][18].
Галканезумаб (Emgality® компанії Eli Lilly), схвалений FDA, уводиться один раз на місяць[19].
Найпоширенішими побічними ефектами препаратів моноклональних антитіл є реакції у місці ін'єкції[20].
Примітки
↑Amara SG, Jonas V, Rosenfeld MG, Ong ES, Evans RM (July 1982). Alternative RNA processing in calcitonin gene expression generates mRNAs encoding different polypeptide products. Nature. 298 (5871): 240—4. Bibcode:1982Natur.298..240A. doi:10.1038/298240a0. PMID6283379.(англ.)
↑Rezaeian AH, Isokane T, Nishibori M, Chiba M, Hiraiwa N, Yoshizawa M, Yasue H (October 2009). alphaCGRP and betaCGRP transcript amount in mouse tissues of various developmental stages and their tissue expression sites. Brain & Development. 31 (9): 682—93. doi:10.1016/j.braindev.2008.10.011. PMID19062206.(англ.)
↑Rosenfeld MG, Mermod JJ, Amara SG, Swanson LW, Sawchenko PE, Rivier J, Vale WW, Evans RM (1983). Production of a novel neuropeptide encoded by the calcitonin gene via tissue-specific RNA processing. Nature. 304 (5922): 129—35. Bibcode:1983Natur.304..129R. doi:10.1038/304129a0. PMID6346105.(англ.)
↑Chen LJ, Zhang FG, Li J, Song HX, Zhou LB, Yao BC, Li F, Li WC (January 2010). Expression of calcitonin gene-related peptide in anterior and posterior horns of the spinal cord after brachial plexus injury. Journal of Clinical Neuroscience. 17 (1): 87—91. doi:10.1016/j.jocn.2009.03.042. PMID19969463.(англ.)
↑Arulmani U, Maassenvandenbrink A, Villalón CM, Saxena PR (October 2004). Calcitonin gene-related peptide and its role in migraine pathophysiology. European Journal of Pharmacology. 500 (1–3): 315—30. doi:10.1016/j.ejphar.2004.07.035. PMID15464043.(англ.)
↑Goadsby PJ, Edvinsson L (June 1994). Human in vivo evidence for trigeminovascular activation in cluster headache. Neuropeptide changes and effects of acute attacks therapies. Brain. 117 ( Pt 3) (3): 427—34. doi:10.1093/brain/117.3.427. PMID7518321.(англ.)
↑Bank, James (16 січня 2018). CGRP: What You Need To Know. National Headache Foundation. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2019.(англ.)
↑Lattanzi S, Brigo F, Trinka E, Vernieri F, Corradetti T, Dobran M, Silvestrini M (February 2019). Erenumab for Preventive Treatment of Migraine: A Systematic Review and Meta-Analysis of Efficacy and Safety. Drugs. doi:10.1007/s40265-019-01069-1. PMID30793254.(англ.)
