|
C-Murder
Корі Міллер (нар. 9 березня 1971, Новий Орлеан, Луїзіана, США),[1] більш відомий під псевдонімом C-Murder, - американський репер. Він отримав популярність у середині 1990-х років у складі лейбла No Limit Records, яким володів його брат Master P, головним чином як член супергрупи лейбла, TRU. На лейблі Міллер випустив кілька власних сольних альбомів, у тому числі платиновий дебютний альбом Life or Death 1998 року. C-Murder випустили в цілому дев'ять альбомів на шести різних лейблах: No Limit Records, TRU Records, Koch Records, Asylum Records, RBC Records і Venti Uno. У 2002 році Міллер був заарештований у справі про вбивство 16-річного Стіва Томаса і 14 серпня 2009 року був засуджений до довічного ув'язнення. Міллер відбуває покарання у в'язниці штату Луїзіана[2][3]. Суперечки навколо свідків, які брали участь у судовому процесі над Міллером, виникли в 2018 році, коли двоє ключових свідків відмовилися від своїх свідчень, заявивши, що на них влада змушувала давати свідчення проти Міллера. Міллер наполягає на своїй невинуватості, і він, його брати та племінник неодноразово вимагали нового судового розгляду[4][5]. Раннє життяКорі Міллер народився в Новому Орлеані, штат Луїзіана, 9 березня 1971 року, виріс у кварталі Calliope 3rd Ward[1]. Музична кар'єраВ середині 1990-х випускав альбоми у складі TRU. У 1998 році Міллер випустив свій сольний альбом Life or Death[1], який посів третє місце в чарті Billboard 200[6] і зрештою отримав платиновий сертифікат. У 1999 році він випустив Bossalinie, який посів 2-е місце в Billboard 200[6] і отримав золотий сертифікат. У 2000 році він випустив Trapped in Crime, який посів №9 на Billboard 200[6]. Він включав сингл «Down for My N's», в якому брали участь інші виконавці No Limit Snoop Dogg і Magic. У 2001 році він випустив CP-3.com, свій останній альбом на No Limit Records. Він досяг піку на №45 на Billboard 200[6] і включав сингли «What U Gonna Do» і «Im Not Just». У 2003 році його засудили за вбивство фаната Стіва Томаса[2]. Він записав три хітових альбоми, перебуваючи під домашнім арештом в очікуванні повторного суду: «The Truest Shit I Ever Said» (2005), який досяг №41 у Billboard 200, Screamin' 4 Vengeance (2008), який посів №130, і Calliope Click (2009), який посіла №68 місце в чарті Billboard R&B Albums[6]. У 2009 році він програв свою апеляцію[7] і не заперечував за двома пунктами звинувачення у замаху на вбивство в непов’язаному інциденті[8]. У в’язниці він самостійно випустив мікстейп Ricochet (2013) і ще чотири альбоми. У 2016 році він випустив дисс-трек, в якому звинуватив репера 2 Chainz у використанні слогану та стилю назви його колишньої групи TRU[9][10] і лейбла TRU Global Records[11]. Інша діяльністьМіллер знімався у фільмах No Limit Da Game of Life, I Got the Hook Up і Hot Boyz. Він є автором роману «Смерть за рогом», опублікованого видавництвом Vibe. Проблеми із закономУ вересні 2003 року Міллера визнали винним у побитті та вбивстві фаната, 16-річного Стіва Томаса, 12 січня 2002 року в Platinum Club, нині закритому нічному клубі в Харві, штат Луїзіана[2]. Міллера заарештували вранці 19 січня за спричинення заворушень у House of Blues у Новому Орлеані[12] 28 лютого 2002 року йому пред'явлено звинувачення[13]. Суддя Марта Сассон надала новий судовий розгляд на підставі заяви про те, що прокурори неправомірно приховали інформацію про кримінальне минуле трьох своїх свідків. В очікуванні повторного суду Міллер був поміщений під домашній арешт. 13 березня 2007 року Сассоне задовольнив прохання Міллера працювати над його музичною кар'єрою на індивідуальній основі, а згодом прокурори поновили запит на повернення Міллера до в'язниці[14]. Протягом січня 2009 року Міллер перебував у своєму місці проживання під домашнім арештом і міг виїхати лише для задокументованої невідкладної медичної допомоги. 27 травня 2009 року Міллер заявив, що не заперечує звинувачення у замаху на вбивство другого ступеня за двома пунктами. Ці звинувачення пов’язані з інцидентом 2001 року в Батон-Ружі, коли Міллер зробив один постріл із напівавтоматичного пістолета, який заклинило, у власника та вишибалу нічного клубу, які відмовилися дозволити Міллеру увійти зі зброєю. Міллера засудили до десяти років із зарахуванням відбутого терміну[8]. Відео з камер спостереження виклали на YouTube. 5 серпня 2009 року розпочався суд у справі про вбивство. Батько жертви розповідав, що його син був фанатом C-Murder до інциденту. Вишибала також дав свідчення проти Міллера, заявивши, що був свідком стрілянини. Міллера засудили за вбивство другого ступеня[7]. Під час винесення вироку батько потерпілого сказав: «Я не радію. Мені шкода сім'ю [Міллера]. Але принаймні вони можуть його побачити. Що ми маємо, крім могили та фотографії?»[15] 14 серпня окружний суддя Ханс Лільєберг засудив C-Murder до обов'язкового довічного ув'язнення[3]. Корі багато разів оскаржував вирок 28 грудня 2011 року його вирок було залишено в силі[16]. У серпні 2021 року Міллер оголосив голодування на знак протесту проти своїх умов, які, як він побоювався, призведуть до зараження COVID-19, і статусу судового процесу, заявивши, що вважає, що окружний прокурор приховав докази[17]. Того місяця він найняв адвоката з цивільних прав Бенджаміна Крампа[18]. У червні 2018 року справа Міллера була представлена на Investigation Discovery Reasonable Doubt. Саме в цьому епізоді Кеннет Джордан відмовився і обговорив свої неправдиві свідчення[19]. Джордан заявив, що на нього тиснули детективи, щоб він свідчив проти Міллера, інакше йому самому загрожував би 10-річний термін ув'язнення за непов'язані кримінальні звинувачення[4]. 6 липня інший свідок, Дарнелл Джордан, відмовився від своїх свідчень, заявивши, що поліція його затримала та зачинила в номері готелю за відмову свідчити проти Міллера[20]. Дискографія
Фільмографія
Примітки
Зовнішні посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
