British Hard Court Championships 1968
British Hard Court Championships 1968 - чоловічий і жіночий тенісний турнір, що проходив на відкритих кортах з ґрунтовим покриттям West Hants Club у Борнмуті (Англія). Це перший турнір Відкритої ери. Тривав з 22 до 27 квітня 1968 року. Кен Роузволл і Вірджинія Вейд виграли титули в одиночному розряді, а Рой Емерсон і Род Лейвер та Крістін Труман Джеймс і Нелл Трумен - у парному.[3] Перший турнір Відкритої ериBritish Hard Court Championships (BHCC) 1968 став першим турніром Відкритої ери.[4] Раніше Міжнародна федерація тенісу (ILTF) забороняла професійним гравцям брати участь у змаганнях, зокрема турнірах Великого шолома, що проходили під егідою ILTF та її національних підрозділів. Хоча усі гравці, аматори та професіонали, мали право на участь у BHCC 1968, але гравці, що належали до кола World Championship Tennis (WCT), не взяли участі. Гравці з конкурентної організації National Tennis League (NTL) взяли участь, і в чоловічій частині турніру були першими шістьма сіяними.[5] Турнір розпочався 22 квітня о 13:43, коли Джон Кліфтон подав і виграв перше очко Відкритої ери.[6][7] Кліфтон програв свій матч першого кола Овену Девідсону, який завдяки цьому став переможцем першого матчу Відкритої ери.[8] Кен Роузволл здобув титул в одиночному розряді, отримавши 2 400 доларів призових, тоді як фіналіст Род Лейвер отримав 1 200 доларів.[9] Їхній фінальний матч перервався в другому сеті через дощ, і завершився наступного дня.[5] Вірджинія Вейд виграла жіночі змагання в одиночному розряді, у фіналі перемігши Вінні Шоу, але не змогла забрати свої 720 доларів призових, оскільки все ще була аматоркою. Вона стала першою аматоркою, що виграла турнір Відкритої ери.[10][11] Крістін Джейнс та її сестра Нелл Трумен стали першими переможницями турніру Відкритої ери в парному розряді.[12] Турнір став успішним і привабив майже 30 тис. відвідувачів.[7][13] Молодий британець Марк Кокс став першим аматором, який переміг професіонала, коли обіграв 39-річного американця Панчо Гонсалеса в п'ятисетовому матчі другого кола, що тривав дві та чверть години.[6][11][14] Фінальна частинаЧоловіки. Одиночний розрядКен Роузволл — Род Лейвер 3–6, 6–2, 6–0, 6–3 Одиночний розряд. ЖінкиВірджинія Вейд — Вінні Шоу 6–4, 6–1 Парний розряд. ЧоловікиРой Емерсон / Род Лейвер — Андрес Хімено / Панчо Гонсалес 8–6, 4–6, 6–3, 6–2 Парний розряд. ЖінкиКрістін Труман Джейнс / Нелл Трумен — Фей Тойн-Мур / Аннетт ван Плой 6–4, 6–3 Змішаний парний розрядВірджинія Вейд / Боб Гау — Фей Тойн-Мур / Джиммі Мур 6–4, 6–3 Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia