|
Bon Iver
Bon Iver — американський інді-фолк колектив з Фол Крик, Вісконсин. Склад гурту сформований у 2007 році зусиллями Джастіна Вернона. Назва колективу походить з французького виразу bon hiver («файна зима»). 2007 року колектив, бувши незалежними артистами, випустив свій дебютний студійний альбом — For Emma, Forever Ago, велика частина якого була записана Верноном в ізольованому приміщенні на північному заході штату Вісконсин. Згодом група перемогла у двох номінаціях «Греммі»: «Відкриття року» і «Найкращий альтернативний альбом року».
ІсторіяПісля розпаду гурту DeYarmond Edison, розлучення з дівчиною і боротьби з мононуклеозом Джастін Вернон виїхав з м. Ролі й повернувся у Вісконсин, щоб провести майбутні зимові місяці в лісовому будиночку свого батька на півночі штату. За словами музиканта, саме в цей час йому вперше спав на думку псевдонім «Bon Iver»: прикутий до ліжка з мононуклеозом, він почав дивитися телесеріал «Північна сторона» на DVD; в одній серії показана група жителів Аляски, які виходять з будинків під час першого снігопаду і бажають один одному «доброї зими» (фр. bon hiver)[1]. Спочатку Вернон не збирався складати або записувати музику, а радше хотів оговтатися від подій минулого року. Зрештою записи стали з'являтися протягом цього очисного періоду ізоляції[2]. Незадовго до свого відходу музикант допомагав гурту The Rosebuds зробити кілька записів, і мав із собою основні звукозаписні пристрої. Вернон грав на всіх інструментах під час запису, і кожна пісня була сильно оброблена з великою кількістю накладень. Спочатку він складав мелодію без слів і, слухаючи її знову і знову, писав слова відповідно до звучання окремих частин мелодії[3]. В інтерв'ю Вернон розповів, як був записаний альбом: «У мене був дуже легкий набір інструментів, основний невеликий звукозаписний набір: Sm57 і стара гітара Silvertone. У мене були старі барабани, залишені братом... і інші дрібниці, які я зробив чи знайшов»[4]. Цей запис ледь не вийшов і спочатку призначався як збірка демо, що розішлють на лейбли і згодом перезапишуть. Але, отримавши дуже втішні відгуки від кількох друзів, Вернон вирішив самостійно випустити пісні в їхньому нинішньому стані. За словами менеджера Кайла Френетта, перший тираж альбому склав 500 компакт-дисків[5], 17 з них були відправлені пресі, головним чином музичним блогам. Уперше альбом помітив блог My Old Kentucky в червні 2007 року. Подальшу популярність він здобув у жовтні того ж року завдяки вельми позитивному відгуку впливового незалежного інтернет-видання Pitchfork. Ці згадки, своєю чергою, призвели до виступу Вернона на торгово-виставковому фестивалі CMJ Music Marathon того ж місяця. Усе це викликало неабиякий інтерес з боку лейблів, і, як Френетт пізніше розповів HitQuarters, надалі велися переговори з безліччю різних звукозаписних компаній, як незалежних, так і великих. Вони вирішили підписати контракт з інді-лейблом Jagjaguwar, оскільки ідеали цієї компанії були найближчі до їхніх власних. Укладення контракту було підтверджено 29 жовтня[6]. Офіційний реліз альбому For Emma, Forever Ago відбувся на Jagjaguwar на початку 2008 року[7]. Вернон заявив, що буде продовжувати створювати альбоми без техніків і продюсерів, тому що здатний зробити все сам. У цей час альбом був розміщений на соціальному медіасайті Virb. 21 червня 2011 року вийшов другий студійний альбом, названий за іменем гурту, а 30 листопада колектив був номінований на «Греммі» в чотирьох категоріях: «Кращий новий виконавець», «Кращий альбом альтернативної музики» за диск Bon Iver і у двох категоріях за пісню «Holocene» — «Пісня року» і «Запис року»[8]. Колектив був нагороджений у перших двох номінаціях на 54-ій церемонії «Греммі»[9]. ДискографіяСтудійні альбоми
Мініальбоми
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
