Bleach (альбом)
Bleach — дебютний альбом американського гурту «Nirvana», який випустила 15 червня 1989 року незалежна фірма звукозапису Sub Pop. Спочатку альбом продався тиражем у 30 000 екземплярів, що для молодого, нікому невідомого гурту було несподіваним успіхом. Трохи згодом, коли вийшов найуспішніший альбом групи — Nevermind, фани почали досліджувати ранню творчість колективу, тому з роками ця платівка отримала платиновий сертифікат від RIAA. ЗаписПісля випуску свого дебютного синглу «Love Buzz» на лейблі Sub Pop в листопаді 1988 року, Nirvana репетирувала впродовж двох-трьох тижнів в рамках підготовки до запису повноформатного альбому, навіть попри те, що Sub Pop припускав випустити лише мініальбом[1]. Основні сесії для Bleach проходили у звукозаписної студії Reciprocal в Сіетлі, з місцевим продюсером Джеком Ендіно. Nirvana почала запис з п'ятигодинної сесії 24 грудня 1988 року[2]. Гурт продовжив запис 29—31 грудня, а також 14 і 24 січня[3]. Ендіно зареєстрував групу на 30 годин запису[4]. Три пісні на альбомі — «Floyd the Barber», «Paper Cuts» і «Downer» — були записані під час попередньої сесії групи в студії Reciprocal 1988 року, з Дейлом Кровером на ударних. Попри спроби перезаписати ці пісні з новим ударником Чедом Ченнінгом, гурт вирішив перемікшувати для альбому версії записані з Кровером[4]. Згідно з Ендіно, пісня «Big Long Now» була виключена з альбому тому, що Кобейн відчував, що «було вже достатньо повільного, важкого матеріалу на Bleach, і він „не хотів, щоб ця пісня вийшла“»[3]. Альбом підготували до видання та секвенували, але глава Sub Pop Брюс Певітт сказав, щоб альбом секвенували заново. Випуск альбому затримався на кілька місяців, поки у Sub Pop не з'явилося достатньо коштів, щоб видати його[4]. На запис альбому пішло 606 доларів і 17 центів. Але, оскільки ні в кого з гурту таких грошей не було, за запис заплатив їхній знайомий гітарист Джейсон Еверман, вражений їх демозаписи з Кровером. На кілька місяців він так само увійшов до складу групи як другий гітарист[4]. Хоча Еверман не брав участі в записі, його показали на передній обкладинці альбому, і вказали як гітариста на задній. Бас-гітарист Кріст Новоселич пояснював: «Ми просто хотіли, щоб він відчув себе в гурті більш упевнено»[5]. Відгуки критиків
Альбом в цілому отримав схвальні відгуки критиків. Ентоні Карью з About.com Guide сказав, що альбом «визначив ціле десятиліття 90-х, і присудив йому чотири з п'яти зірок. Стівен Томас Ерлевайн з AllMusic дав альбому три з половиною з п'яти зірок, відзначаючи, що «Курт Кобейн ілюстрував ознаки свого значного пісенного ремесла, особливо на мінорній баладі 'About a Girl' і щільній маслоробці 'Blew'». Він також сказав, що «це — дебют від гурту, який показує потенціал, але ще не досяг його»[7]. Едвін Паунсі з NME сказав: «це найзначніший, найкрутіший звук, який Sub Pop досі вдавалося розкопати. Такий первісний, що їх побратими по лейблу Mudhoney в порівнянні з ними звучать немов Genesis, Nirvana додають гучності і зі злісними криками, кігтями процарапують собі шлях на вершину музичного сміттєвої купи», і поставив йому вісім з десяти баллів[12]. Rolling Stone розглянув альбом як «помірний хіт по радіо коледжу та андерграунд/DIY колообігу»[14]. КомпозиціїАвтор музики і слів Курт Кобейн, крім тих випадків, де означено.
Примітки
Посилання
|