Aerobius dactylus

? †Aerobius dactylus Час існування: пізня крейда 72 млн років тому
Реконструкція єдиного відомого екземпляра Aerobius dactylus, голотипу
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Тихоходи (Tardigrada) Клас: Eutardigrada Ряд: Parachaela Надродина: Hypsibioidea Рід: †Aerobius Mapalo, Wolfe & Ortega-Hernández, 2024 Вид: †Aerobius dactylus
Біноміальна назва
Aerobius dactylus Mapalo, Wolfe & Ortega-Hernández, 2024
Посилання
Вікісховище: Aerobius

Aerobius dactylus — викопний вид тихоходів ряду Parachaela, що існував у пізній крейді (72 млн років тому). Виявлений у шматку бурштину, що знайдений у 1940 році на березі озера Сідар, розташованого неподалік від витоку річки Саскачеван, на південний схід від міста Де-Па в провінції Манітоба в Канаді, разом з описаним 1964 року викопним тихоходом Beorn leggi.[1][2] Описаний лише 2024 року через погану збереженість та недоступність у 1960-х роках сканувальних методів високої роздільної здатності в палеонтології[3].

Опис

Єдиний відомий екземпляр цього виду, голотип під номером MCZ PALE-45862, являє собою повністю збережене скам'яніле тіло тварини, дещо згорнуте та зморщене. Довжина тварини складає близько 0,1 мм. Кутикула виглядає гладенькою, зі складками на спинному боці, які, ймовірно, є наслідками зморщування. Очі непомітні; ротовий отвір видний, гладенький, навколоротові придатки, ймовірно, відсутні, ротовий апарат не піддається візуалізації[3].

Кігтики наявні на всіх кінцівках. На першій-третій парі ніг зовнішній та внутрішній кігтик відносно подібні за розміром, але за формою сильно відрізняються. На четвертій парі ніг кігтики дуже різні за розміром і формою[3].

Примітки

1. Cooper, Kenneth W. (1964). The First Fossil Tardigrade: Beorn Leggi Cooper, From Cretaceous Amber. Psyche: A Journal of Entomology. 71 (2): 41—48. doi:10.1155/1964/48418.
2. James H. Thorp; D. Christopher Rogers (6 вересня 2014). Thorp and Covich's Freshwater Invertebrates: Ecology and General Biology. Elsevier. с. 351. ISBN 978-0-12-385027-0. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2022.
3. Mapalo, M.A., Wolfe, J.M. & Ortega-Hernández, J. Cretaceous amber inclusions illuminate the evolutionary origin of tardigrades. Commun Biol 7, 953 (2024). https://doi.org/10.1038/s42003-024-06643-2

Джерела

• Mapalo, M.A., Wolfe, J.M. & Ortega-Hernández, J. Cretaceous amber inclusions illuminate the evolutionary origin of tardigrades. Commun Biol 7, 953 (2024)(англ.)