|
ARA Almirante Brown (1880)
«Альміранте Браун» (ісп. ARA Almirante Brown) - казематний броненосець ВМС Аргентини кінця XIX століття. Свою назву отримав на честь адмірала Вільяма Брауна, засновника ВМС Аргентини. Історія створенняУ другій половині XIX століття між Чилі та Аргентиною виникли суперечки щодо приналежності Патагонії. В цих умовах обидві країни розпочали нарощення своїх військово-морських сил. У відповідь на збільшення чилійського флоту Аргентина у 1878 році звернулась до Великої Британії з проханням про придбання нового основного корабля, оскільки на той момент її флот складався з двох моніторів прибережної зони типу «Ель Плата» («Ель Плата» і «Лос-Андес»). Корабель ,який отримав назву «Альміранте Браун», був замовлений на фірмі «Samuda Brothers». Корабель був спущений на воду 6 жовтня 1880 року. 14 червня 1881 року пройшли морські випробування, і у 1882 році корабель прибув до Аргентини. Конструкція Корпус та бронюванняКорпус корабля був виготовлений зі сталі, із дерев'яно-цинковою обшивкою. Основний броньовий пояс мав товщину 230 мм у середині корабля і зменшувався до 190 мм у носовій та кормовій частинах. Нижче основного поясу знаходилась броня, яка мала товщину 150 мм у центі та 38 мм в кінцях корабля. Центральну батарею захищала броня товщиною 152-203 мм. Дах батареї мав товщину 16 мм, броньова палуба - 38 мм. Броня бойової рубки також мала бронювання товщиною 203 мм. Силова установкаСилова установка складалась із 8 парових котлів, розміщених у чотирьох водонепроникних котельнях, які виробляли пару для двох парових машин потужністю 5 400 к.с. Силова установка забезпечувала швидкість руху у 14 вузлів. Запас вугілля становив 650 т. Крім того, корабель був оснащений вітрилами площею 930 кв.м. ОзброєнняОзброєння корабля складалось з восьми 203-мм казеннозарядних гармат Армстронга, які розміщувались в казематах - шість в центральній батареї, і по одній в носовій та кормовій частинах. Ці гармати робили «Альміранте Браун» дуже потужним кораблем. Також на кораблі були встановлені шість 120-мм гармат. Чотири були спрямовані вперед, а дві, розміщені в кормі - назад. Ближній захист забезпечували дві 9-фунтові і дві 7-фунтові гармати. Історія служби«Альміранте Браун» був найбільшим кораблем аргентинського флоту, допоки наприкінці 1890-х років не були придбані чотири крейсери типу «Джузеппе Гарібальді». 28 січня 1889 року він був присутнім на церемонії відкриття південної гавані в Буенос-Айресі. У 1892 році «Альміранте Браун» та крейсер «Вейнтісінко де Майо» представляли Аргентину в Іспанії на святкуванні 400-річчя відкриття Америки. У 1897 році корабель на верфі заводу «La Seyne» в Тулоні пройшов модернізацію, під час якої гармати основного калібру були замінені на 10 скорострільних 152-мм гармат Кане. Шість гармат були розміщені в центральній батареї, решта були розміщені попарно замість носової та кормової гармат. Крім того, старі 120-мм гармати були замінені на нові, скорострільні. Екіпаж корабля скоротився до 380 чоловік. На початку 1920-х років, з появою у складі флоту Аргентини лінійних кораблів типу «Рівадавія» застарілий «Альміранте Браун» був перекласифікований в броненосець берегової охорони і використовувався як навчальний корабель. Він залишався на службі до початку 1930-х років. 17 листопада 1932 року корабель був виключений зі складу флоту і зданий на злам. Література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
